Років 30 тому туристам пропонували тури «по революційних місцях Прикарпаття». Тепер популярні інші маршрути, наприклад – по місцях Сили. Так називають зони з великими енергетичними полями.
До поля кожних 20 хвилин під’їжджають автобуси. Туристи розходяться між грядками, фотографуються, знімають краєвиди на телефони, дехто купує квіти.
На закарпатському відрізку траси Київ-Чоп завжди багато туристичних автобусів. Вони везуть групи до палацу Шенборна, Мукачева чи Ужгорода і швидко мчать повз поворот на село Чинадійово. І роблять фатальну помилку
Конкурувати з сусідніми Закарпаттям чи Львівщиною Прикарпаттю дуже непросто. Головними козирями тут можуть бути лише природні об’єкти – подивитись на них їде безліч туристів.
Ви колись бачили Свірзький замок? Ні? А старих, ще радянських «Трьох мушкетерів»? Там ця фортеця зіграла роль Бетюнського монастиря, де підступна Міледі отруїла Констанцію — наречену д’Артаньяна. На відміну від замків «Золотої підкови Львівщини» Свірж менш відомий. Але від того не менш цікавий для туристів, адже має все потрібне — зручне розташування, гарні краєвиди, середньовічні стіни, навіть власний привид є! Точніше «привидиха»…
Монастирок наче петлею огортає Дністер. Навпроти, за річкою, — тлумацькі Ісаків, Олеша, Петрів, знаменитий водоспад «Дівочі сльози».
Серед франківських туроператорів найпопулярнішим вважається тур «Замки і вина Закарпаття». Винні дегустації – окрема історія, а щодо замків, то найчастіше туристам показують Мукачівський чи Ужгородський. Якщо хочеться чогось менш попсового, то радимо їхати у Невицьке
Донедавна мешканці Львівщини могли побачити лева хіба що на гербі. Але сьогодні регіон має справжніх левів. І не лише їх. Тигри, ягуари, пантери, єдині в Україні канадські рисі та ще близько 150 видів тварин. Живуть вони у приватному зоопарку «Лімпопо», що в селі Меденичі, біля Дрогобича. Їх варто побачити і «Репортер» у цьому переконався на власні очі.
Цей райцентр на Львівщині примушує нижню щелепу відпасти і здивовано вигукнути: «Та це справжня Європа!»
Там є палац останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського. Тепер у ньому діє римо-католицький монастир, який притягує до себе тисячі паломників.
Найвища гора України варта того, аби на неї вилізти. По-перше, у плані самоствердження, мовляв, підкорив Говерлу, а не якийсь там Вовчинецький пагорб. По-друге, там гарно – можна довго стояти із відкритим ротом (бо захеканий) та роздивлятись фантастичні краєвиди.
Жити біля Дністра і не сплавитись по Дністровському каньйону – як у Римі не побачити Колізей. Для водної мандрівки можна скористатися послугами турфірми або влаштувати подорож самому.