На вихідних знайомий запропонував поїхати в долину тюльпанів. Може, нарцисів? Та ні, саме тюльпанів! Виявляється, нещодавно на Буковині з’явився цікавий об’єкт, який швидко став туристичною родзинкою, пише Репортер.
Попри спиртзавод і церкву
Село Лужани лежить на трасі Івано-Франківськ-Чернівці, в 16 кілометрах від обласного центру Буковини. З дороги тюльпанів не видно, тому треба бути уважним, аби не пропустити поворот. Орієнтир простий – сірий виробничий корпус лужанського спиртзаводу, біля якого треба звернути ліворуч.
Десь за сто метрів буде дві церкви – велика сучасна й маленька стара. Якщо у вас є час, раджу зробити тут зупинку. Ота непоказна маленька Вознесенська церква є найстарішим храмом Чернівецької області. Під час ремонту в 2006 році там випадково знайшли фрески… ХІІІ століття. Ззовні її вік важко визначити, адже церква кілька разів розбудовувалась і перебудовувалась, але розпис всередині вражає.
Однак мета нашої поїздки інша. Аби дістатися до квіткового поля, треба трохи попетляти селом, добре, що на перехрестях стоять вказівники зі стрілками й лаконічним написом «тюльпани». Після чергового повороту потрапляємо на ґрунтову дорогу. За вікном суцільні хащі, пропливають руїни закинутої ферми, закрадається сумнів – а чи туди ми їдемо? Аж раптом дорога виривається на відкритий простір, зліва бачимо величезне поле, огороджене зеленою скловолоконною сіткою. Це і є долина тюльпанів.
Треба дякувати митникам
Вхід на поле платний. Дорослим доведеться витягнути з кишені 30 гривень, дітям – 20. Біля хвіртки туристів зустрічає господар, який виконує функції касира і контролера. Фермера звати Олександр Стратійчук, він охоче погоджується розказати більше.
Олександр Стратійчук раніше просто возив цибулини з-за кордону
Вони з дружиною у квітковому бізнесі вже давно. Довший час працювали у Голландії. Потім повернулися в Україну і розпочали власну справу. Спочатку возили цибулини з-за кордону на замовлення і про жодну «долину тюльпанів» навіть гадки не мали. А далі сталося як у приказці: «Не було щастя, та нещастя помогло».
«Одного разу в нас на митниці «застрягла» повна машина насіння, – згадує Олександр. – Поки розібралися з паперами, минув місяць, усі клієнти скасували замовлення, тож я залишися сам-на-сам із цілою фурою квітів. Аби хоч щось врятувати, довелося висаджувати цибулини в ґрунт. Ось так і народилася тюльпанова долина».
Сьогодні це гектар поля, на якому ростуть понад 50 сортів тюльпанів. Крім того, є ще грядки з нарцисами й гіацинтами, саджанці винограду. Квітка тюльпану коштує 10 гривень, цибулина – 4-5. Але останні можна купити лише восени.
Цвітуть красиво, але не довго
Якщо стати у куточку, аби охопити всю панораму, поле нагадує величезну різнокольорову зебру. Квіти різних сортів і відтінків посаджені на стометрових грядках, між якими позалишали доріжки для туристів. Людей іще на вході попереджають, що заходити за огорожу, зривати квіти чи лягати на поле – заборонено. На початку кожної грядки є маленька жовта табличка із зазначенням сорту. Олександр Стратійчук каже, що найбільш популярними є тюльпани «Квінсленд». Пелюстки цієї рожевої квітки мають дуже красиву білу «бахрому», що створює ефект двоколірності.
«Прохолодний клімат Голландії – ідеальний для розведення тюльпанів, – розповідає фермер. – У нас квіти комфортно почуваються при температурі 15-20ºС. Якщо тепліше – пелюстки починають всихатись».
Період цвітіння буковинських тюльпанів дуже короткий – 7-10 днів. Через це до поля кожних 20 хвилин під’їжджають туристичні автобуси. Відвідувачі розходяться між грядками, фотографуються, знімають краєвиди на телефони, дехто купує квіти.
Наступного року «тюльпанова долина» може переїхати. Олександру виділили два гектари землі у сусідньому селі Мамаївці. Це вдвічі більше, ніж у Лужанах, до того ж, він сам там живе.
«Ми шість років добивалися розширення і, нарешті, крига скресла, – говорить Стратійчук. – Туди легший заїзд і трохи кращий рельєф. Аби туристам було цікавіше, плануємо висаджувати з квітів величезні живі картини. Також активно працюємо над розширенням асортименту. Тож приїздіть, завжди раді вас бачити!».
Обережно, тюльпаноманія!
Після повернення додому трохи почитав про історію тюльпанів. Вони не тутешні – зародились у горах північного Ірану. Назва походить від перського слова «дюльбаш», тобто тюрбан і дійсно – квітка дещо нагадує цей східний головний убір.
Є старовинна легенда про персидського шаха Фархада, який закохався у красуню Ширин. Одного разу вороги набрехали володарю, що дівчина померла. Фархад, для якого життя втратило сенс, скочив на коня і погнав його до високого урвища. Він розбився, і там, де впали краплі його крові, виросли червоні квіти – тюльпани.
У середньовічній Туреччині ця квітка стала символом династії Османів. Хроністи згадували, як під час вечірніх застіль садівники запускали на тюльпанові клумби черепах зі свічками на панцирах. Вони блукали поміж квітами і султан з придворними насолоджувалися видовищем. Під страхом смертної кари було заборонено вивозити цибулини за межі імперії, але закони для того і створюють, аби їх порушували.
Перші тюльпани в Європі з’явились у Португалії в 1530 році, потім вони підкорили Францію, Німеччину, Бельгію. Це було задоволення для обраних, аристократів, королів. Відомо, що у 1608 році один французький мельник обміняв свій млин на… одну тюльпанову цибулину.
Втім, найбільшу популярність заморські квіти здобули в Нідерландах. На торгівлі тюльпанами заробляли величезні гроші. Найбільш цінувалися рідкісні так звані строкатопелюсткові сорти. Садівники помітили, що з сотні цибулин одна-дві будуть відрізнятись за кольором від решти. Почалась селекція, виводили квіти нових відтінків, які називали «адміралами», «генералами», «генералісимусами». Масове клонування призвело до того, що тюльпани втратили запах. У старовинному рукописі про це сказано так: «Ця квітка не має запаху, так само як красивий павич не співає пісень. Проте, тюльпан знаменитий дивними пелюстками, а павич – незвичним оперенням».
Найдорожчим сортом в історії був «Semper Augustus» («Завжди Август»). У 1620-х роках за одну цибулину пропонували тисячу гульденів – тобто 10 кілограмів срібла чи 856 грамів золота! Річний дохід голландського ремісника не перевищував 300 гульденів.
У 1636-1637 роках Нідерланди охопила справжня тюльпаноманія. Люди, далекі від садівництва, перепродували цибулини один одному, укладали ф’ючерсні угоди на майбутній врожай. Розписки переходили з рук у руки, щоразу зростаючи в ціні. Вартість цибулини підскочила з 60 до 1500 гульденів, а потім ринок обвалився і багато «садоводів-любителів» розділили долю жадібних вкладників МММ.
Хоча ціни й впали, але торгівля квітами залишалась прибутковим бізнесом, що став ледь не національною справою Нідерландів. Між іншим, цибулини для буковинської «тюльпанової долини» Олександр Стратійчук купляє саме в Голландії.
А ще існує своєрідна «мова квітів». Наприклад, ви покохали дівчину, але боїтесь їй зізнатися, то подаруйте їй букет червоних тюльпанів, які символізують кохання і пристрасть. Якщо кохання зникло – беріть жовті, вони означають розлуку. Якщо ж після того вас замучила совість, назначте зустріч і піднесіть білі тюльпани – символ каяття та пробачення. А потім запросіть дівчину у шикарний ресторан.
Аввтор: Іван Боднарев
