Загалом спелеологи на Прикарпатті нарахували понад 100 печер. Більшість – у Тисменицькому, Тлумацькому та Городенківському районах. Багато печер досліджені мало, іноді навіть місцеві не здогадуються про їх існування.
“Будьмо відверті, людина часто робить вибір в останній момент, і результати можуть бути непередбачуваними. Механіка формування та здійснення вибору у таких ситуаціях є предметом дослідження цілої галузі – поведінкової економіки. Отже, вибір все одно слід робити ще дуже багатьом”, – пише Карпаш.
З початком карантину багато прикарпатців, які раніше працювали за кордоном, опинилися вдома без роботи. У більшості життя майже зупинилося. Добре, коли є ґрунтовні заощадження. А якщо нема?
«Я у дяді Вані постійний клієнт. Такої води ніде не найдете, – каже круглий рудий чоловік й простягує п’ять гривень на прилавок. – Ми ще зі школи бігали колис. Знаєте, як він у мене в телефоні записаний? «Дядя Ваня газвода».
Якщо спортсмен з осередку таеквон-до віком від 11 до 13 років потрапляє на змагання європейського рівня, то федерація виділяє кошти на дорогу туди й назад. Членам національної збірної оплачують усе разом із проживанням.
Гостям на подвір’ї Василя Джелеми завжди раді. Тут часто зупиняються туристи та напрошуються на екскурсію. Ходять із роззявленими ротами. Як вдалося поєднати радянський автопром з гуцульським колоритом?
Галина Кознюк із села Верхній Ясенів Верховинського району понад десять років працює у місцевому медпункті. Вона тут і медсестра, і фельдшерка, а ще прибиральниця, секретарка і завгосп. Її звичний одяг – гумові чоботи, дощовик чи тепла куртка. Ходить до пацієнтів високо у гори по 12 кілометрів і в дощ, і в сніг, і в карантин.
У медуніверситет можна надсилати документи в електронній формі, але лише на платну форму. Хто хоче на бюджет – треба принести папери або вислати поштою.
Журналісти – такі самі люди, як і їхні читачі. Їх не відбирають до редакцій, наприклад, через ЗНО з інтелекту, а в університетах навчають високої місії нести світло правди замість вчити збирати й викладати факти…
Понад сотню гуцулів з Верховинського району поїхали під стіни Верховної Ради та влаштували там виїзну сесію райради, а фактично – колоритний пікет з трембітами, цимбалами, скрипками та сопілками. Вимагали збереження Верховинського району як окремої адміністративно-територіальної одиниці.
Руслан Марцінків заявив, що ставка земельного податку не змінювалася чотири роки, тож він впевнений, що податківці просто недобре порахували.