У Станиславові другої половини ХІХ століття першу скрипку грали поляки. Вони домінували у політичному, економічному й культурному житті міста. Багато вулиць носили імена героїв польської історії, іноді навіть двічі.
Наприклад, була у центрі Станиславова вулиця Собеського (теперішня Січових Стрільців), пише Репортер.
Свою назву вона отримала у 1885 році на честь польського короля Яна. Це він розгромив турків під Хотином, зупинив османський бліцкриг під Журавно, врятував Відень і християнський світ. Звісно, такий славетний діяч мусив бути увіковічнений у міській топоніміці.
Але на цьому поляки не зупинились. У 1925 році вони перейменували невеличку вуличку Вайнгартена, що в районі Леонівки, на вулицю Короля Яна ІІІ (нині Кобилянської). За традицією, аби розрізняти монархів-тезок, їм присвоювали порядкові номери. А Собеський і був третім Яном. Таким чином у Станиславові з’явилися дві вулиці з різними назвами, але присвячені одній людині.
Легенди Станиславова/Івано-Франківська. Зустріч на тихій вулиці
Зараз теж маємо такий приклад. Між кінотеатром «Космос» і залізничним мостом є маленька вуличка, перпендикулярна до Незалежності. За Австрії та Польщі називалась Королеви Софії. Після Другої світової королівський титул відібрали – вулиця стала просто Софії. А в 1951 році згадали про 80-річчя письменника Василя Стефаника та перейменували її знову.
У наступному десятилітті активно забудовувався правий берег річки Бистриці-Солотвинської. Утворилася набережна – просто Набережна. Але потім настав 1971 рік, а з ним і столітній ювілей Стефаника, і стала вона – Набережною імені Василя Стефаника. Вуличку біля «Космосу» перейменовувати не стали, тож нині маємо двох Стефаників – надрічного й сухопутного.
Автор: Іван Бондарев
Comments are closed.