Рівно 90 років тому видала електричний струм перша електростанція Станиславова. Для міста це було подією.

«Нема нікого, ніхто не йде – село вимерло, – зітхає старенька бабуся. – А колись хата на хаті, хата на хаті. Пройшли роки і всьо забрали. Тут навпроти Лагниха жила. Мала шестеро синів. Всі пороз’їздилися, ніхто не навідується. Хата паде».

Щоб полювати абсолютно легально, крім усіх документів, треба ще оплатити «відстрілочну». Наприклад, за козу потрібно заплатити 1500 грн, за кабана – 3500 грн, олень коштує 15000.

Цього разу написали більше про зміни у виборчій системі. Зокрема, про створення ТВК і їхніх членів. Бо ж вибори таки насуваються, а нововведень є чимало.

За словами Тараса, коли робив людині масаж серця, навколо був натовп, люди просто знімали на телефони. І саме тому відзначаємо: за небайдужість і людяність, бо ніхто більше на допомогу не кинувся.

Кількість бюлетенів тепер залежить від того, скільки виборців зареєстровано в населеному пункті. Але у більшості випадків їх буде чотири.

За словами Юрчука, особливість цього марафону в тому, що він проводиться вночі. На дистанцію в 100 км (14 кіл) старт був о 20.00. Бігли близько 150 учасників.

Нині стріт-арт – і гарний, і страшний – став частиною всіх міст, Івано-Франківськ не виняток. Аби побачити в місті графіті, треба просто підняти погляд.

Gorgany Race вперше відмовилися від масового старту. Тепер пригодницькі перегони тривають не звичні два дні, а два місяці. Такий формат має свої переваги й недоліки.

Залізничний батальйон разом із потягом підпорядковувався 30 корпусу, яким командував генерал Вебель. Наприкінці серпня їх перекинули під Станиславів.

“У Ханої вулиці ввечері порожніли. Національні телеканали транслювали уроки англійської, тож глядачі усіх вікових категорій сиділи перед екранами з зошитами”, – пише Карпаш.

«З катамарана не стрибати, по ньому не ходити, на ньому не курити. Головне, що нема сонця, бо на воді жарить, парить, що страшне. Комусь погано, щось сталося – за борт…»

А що наш Станиславів? Ні, такого жахіття тут не було. Фортецю зводили в середині XVII століття, коли ця традиція вже “вийшла з моди”.

У ньому могли би знайти прихисток одинокі мами з дітьми, жінки, які постраждали від домашнього насилля, а також дівчата, які виходять з інтернатів і геть не готові до життя в соціумі.

Уряд обіцяв допомогти, президент і прем’єр прилітали на місце – співчували та обіцяли. Постраждалі від повені кажуть – виділених грошей точно не вистачить.