Газета Люди

Бізнес з варення і сувенірів. Школярі на Прикарпатті стають підприємцями

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Школярів на Прикарпатті навчатимуть соціальному підприємництву. Двом школам дадуть гроші для того, щоб діти могли почати свій бізнес.

Керівники проєкту кажуть: освіта в Україні надто відстає від реального життя, пише Репортер. бізнес

Краще – звичайні школи

Українсько-німецький проєкт Social Student Companies to Activate the Youth впроваджує освітня організації School of Me. Проєкт, за яким учнів навчатимуть соціальному підприємництву, пілотно запровадять у Києві та чотирьох областях: Львівській, Вінницькій, Запорізькій та Івано-Франківській. Основна ідея – дати учням сучасні знання, чого не навчать у школі.

«Раніше знання набувалися дуже довго: поки люди винайшли колесо, елект­рику, – каже тренер проєкту Ярослав Мінкін. – Зараз знання людства подвоюються щороку і навіть швидше. Вважається, що інформація стає застарілою в той момент, коли шкільні підручники потрапляють у друкарню. Тому наша освіта вже не є актуальною. Соціальне шкільне підприємництво – це одна з тем, які можна застосувати тут і зараз. Так діти вчаться не просто заробляти гроші, а знаходити інформацію, ідеї, працювати в групах. Це все те, чого бракує освіті в Україні».

Проєкт уже розпочався, але заявки школи зможуть подавати з січня. Голов­не – пробувати всім, а не лише традиційно ініціативним закладам.

«Є дуже активні школи, які всюди подаються. Але дивно підтримувати тих, хто вже і так має ресурс, виграє Бюджети участі, – говорить тренер. – Зрозуміло, що молоді люди з нересурсних шкіл не такі досвідчені. Але я б хотів працювати у маленьких населених пунктах. Хочеться показувати приклади звичайних шкіл».

Спочатку на Прикарпатті оберуть 10 шкіл, у них проведуть базові тренінги з соціального підприємництва. Потім з них виберуть чотири заклади, з якими працюватимуть далі. А з них дві отримають гроші на свої бізнес-проєкти.

З туалетами всередині та без цукру в тарілках. Як школи Прикарпаття готуються відповідати нормам

«Не обов’язково ті школи, які отримають гроші, будуть найуспішнішими, – розповідає Ярослав Мінкін. – Кошти невеликі, 35 тис грн, але цього достатньо. Першу партію продукту можна зробити і за тисячу, продати, і отримати прибуток у 3-4 рази. Бо, якщо дадуть зразу мільйон, то це не бізнес, а благодійництво».

Загалом, проєкт розрахований на півтора року. Спочатку три місяці будуть тренінги для учнів, вчителів і адміністрації. А потім – безпосередньо робота над тим продуктом, який придумають учні.

На математиці – про підприємництво

Суть соціального підприємництва у тому, щоб заробити гроші на речі, корисні для учнів чи їхнього навчання.

«Директор не буде отримувати з цього зарплату. Ідея інша: наприклад, молоді люди захотіли облаштувати кімнату в школі чи купити собі м’які меблі. І зароб­ляють на це, – говорить Ярослав Мінкін. – І не ярмарками, як це розповсюджено. Бо ярмарок не має бізнес-моделі. Але він може бути хорошим прикладом, як заробити стартовий капітал».

За словами тренера, в Україні поширено вибирати професію за допомогою батьків, і в результаті у деяких галузях забагато спеціалістів. Крім того, йти після школи у ПТУ вважається чимось непрестижним. Тому такі проєкти зможуть з часом щось змінити.

Зосередитися планують на учнях середньої школи, бо одинадцятикласники не встигнуть закінчити почате. За задумом, тема підприємництва має пронизувати більшість шкільних предметів.

«На математиці треба буде вирішувати задачі не про те, скільки проїхав велосипедист, а те, як розрахувати вартість одного виробу, – говорить Мінкін. – А на біології будуть розповідати не лише про рослини, а про те, що з ними відбувається, наприклад, під час варіння в цукрі, якщо діти робитимуть варення на продаж».

Схожий проєкт уже впроваджують в Ямницькому ліцеї. Там вчителі проводять уроки з соціального підприємництва раз на тиждень, а двічі-тричі на місяць – тренінги від благодійного фонду «Ліга толерантності». Курс – для учнів 8-10 класів.

Казка мусить бути. Як правильно сказати дитині, що дарунки приносить не Миколай

«Вони вже створили два бізнес-проєкти. Перший – сувеніри з цементу, – каже тренер і керівник проєкту Олександр Фомічов. – Наразі учні працюють над розробкою продукту, вже створили дизайн сувенірів, будуть їх запускати у виробництво. Другий – майстер-класи та організація свят для дітей від 3 до 10 років. Тут так само вже формують список заходів».

Для дітей уже провели тренінги, на черзі – вчителі та місцеві мешканці. Діти сприймають ініціативу по-різному.

«Є такі, що дійсно хочуть спробувати, а є й скептики – все як у дорослому житті, – говорить Олександр Фомічов. – Але сподіваємось, що концепцію засвоять усі. Потім скептики побачать, як це працює в інших, може, захочуть створити свій бізнес, а може, доєднатись до чийогось».

До лісу по знання. Як у Франківську дітей водять на природу замість дитсадка

Бізнес у банці

Успішний приклад соціального підприємництва реалізують у Просторі домашньої освіти «Невгамовні» в Івано-Франківську. У дітей з’явилася ідея – купити диван в одну з кімнат їхнього закладу. Тож мами-засновниці простору вирішили навчити учнів розпочати свій бізнес і заробити гроші. З тренінгами допомогла менторка молодіжної організації «Стан».

«У дітей є урок кулінарії, тож вони вміють дещо готувати. Це було ближче до літа, тому й виникла ідея варити варення, – розповідає співзасновниця простору Світлана Тарахкало. – Спочатку ми поєднували і практичні заняття, і тренінги, вони входили в навчальний план. Тепер діти у певні дні приходять поза навчанням, готують на кухні. У них уже є стала команда, якій цікаво цим займатися».

Діти розробляють Instagram-сторінку, рахують вартість товару з націнкою, вчаться домовлятися між собою і розподіляти завдання. Зараз бізнесом з варення займаються дев’ятеро дітей 10-11 років. Всього є 12 смаків: апельсин, яблуко, персик… Одна банка 250 мл коштує 50 грн, 200 мл – 40 грн, 100 мл – 25 грн. Ціну вивели середню, хоч рахували собівартість кожного виду. Втім, продавати за різну суму – це була б заскладна бухгалтерія.

У планах – втілити ще дві бізнес-ідеї.

«Ми використовуємо багато природних матеріалів для творчості, вони досить дорогі, – каже Світлана Тарахкало. – Також ми часто ходимо в походи, і діти зауважили, що могли б самі компонувати набори і продавати. Наприклад, для різдвяного вінка або музичного інструмента. Друге – вирощування рослин. У нас поруч є парк, ми хочемо зробити міські грядки, щоб показати, що клумби біля будинків можна використовувати для вирощування не тільки квітів, а й овочів».

Невгамовні. Як у Івано-Франківську працює альтернативна школа (ФОТО)

Вихованці «Невгамовних» хочуть організовувати заняття для інших дітей, де розповідатимуть про рослини, а також про сортування сміття. Ідеї планують реалізувати протягом наступного року.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні