Категорія

Соціум

Категорія

«Цей острів у сім разів менший за площею від Франківської області. При цьому він настільки насичений, що складно уявити, де ще всю цю різноманітність можна отримати за два тижні й за таку ціну, – говорить Антон. – Тут вам і вулкани, гори, океан, пустелі, тропічні ліси, екзотичні фрукти, музеї, яхтинг, серфінг, скелелазіння».

«Мене найбільше вражає, що люди без причини ставляться до мене добре, —каже Роб. — «Гей, я ж вам нічого не зробив», — думаю я. А це просто милі й хороші люди. Але також безпричинно можуть поставитись і насторожено, і вороже».

Люди в «Eleks» завжди охоче долучаються до різних соціальних ініціатив. Саме вони започаткували у Франківську благодійні ярмарки випічки – напекли тістечок і вийшли на «стометрівку», щоб зібрати гроші на благодійність.

З 1 січня 2016 року в Івано-Франківську запрацювала нова схема пасажирських перевезень. Люди активно обговорювали нововведення, трохи обурювались, але потім, як і завжди, звикли. І як тільки все нібито налагодилось, виконком знову змінив маршрути.

За статистикою, після виходу з інтернату кожна друга дитина здійснює злочин, кожна п’ята стає безпритульною, а кожна сьома намагається покінчити з життям. Сумно, правда? Але є вихід – особисте наставництво

Адресу цього «домашнього притулку» жінки просили не вказувати. Причина проста – невідомо, чи хтось приїде забрати тварину, скоріш підкинуть. Охочі допомогти Тамарі чи прихистити тварин можуть звертатися до Ірини Паливоди (050 379 11 44). Дзвоніть, люди.

Щороку з настанням холодів до лікувальних закладів надходять пацієнти з обмороженнями. Їх число збільшується одразу в кілька разів у періоди різких похолодань. Так, з початку року до…

Надія Варгола народилася в селищі Лисець. Уже десять років працює у швейцарській енергетичній компанії «Альпік», вважає себе заможною та незалежною. Рік тому вона заснувала «Фонд випускників України», через який уже зібрали 150 тис грн на розвиток Івано-Франківського фізико-технічного ліцею.

“Вдома мало бувала. Постійно в роботах. Дочка без мене майже росла. А потім чоловік на машині розбився. А я, правду кажучи, просто запила, нерви не витримали. Дочка відцуралась”

Франківцю Андрію Григорчуку 20 років. Він захоплюється історією і вчиться в Інституті туризму Прикарпатського національного університету. Та коли в Україні почалася війна, Андрій не зміг сидіти в тилу й записався у медичний батальйон «Госпітальєри». Зараз він разом із побратимами на передовій допомагає пораненим.

Франківець Євген Мандрик не вважає себе професійним фотографом. Він просто два роки щодня виходить на вулиці міста, фотографує те, що бачить цікавого, і ділиться кадрами зі світом.