Василь КедикСхоже на те, що мрія Мартіна Лютера Кінга здійснюється. Лише сорок років після того, як куля снайпера поклала край життю, мабуть, найвизначнішого лідера афроамериканців за усі часи існування США, темношкірий кандидат від Демократичної партії Барак Обама впритул наблизився до того, аби очолити державу, в якій ще 50 років тому расова сегрегація була на рівні державної політики.
Марія Гаврилюк Для Богородчан цьогорічне святкування Дня молоді запам’ятається надовго як трагічний день історії міста. П’яний міліціонер вбив тринадцятирічну дівчинку та поранив багато людей.
Тетяна Соболик Від минулої прес-конференції голови ОДА Миколи Палійчука пройшло трошки більше ніж три тижні. І нова нагода поспілкуватися з журналістами, на щастя, не забарилася. Наскільки великий цей проміжок часу? Казати не візьмемося, головне — новенького за цей час сталося достатньо. Тож 27 червня на прес-конференції голова ОДА говорив про своє нещодавнє закордонне відрядження до Португалії.
Роман Фабрика Його придумав і запатентував івано-франківець Леонід АрхіповНе тільки сучасні автомобілі, але й навіть і ті перші, що появилися понад сто років тому, мали під капотом сталеве серце — двигун внутрішнього згорання. У такому двигуні енергія палива перетворюється в механічну енергію. Серед багатьох деталей: циліндрів, поршнів, клапанів, неодмінно є й шатуни. Це деталі кривошипно-повзунного механізму, який перетворює поступальний рух поршня в обертовий. Якщо коротко, то без шатуна немає автомобільного двигуна. Однак гірничий інженер, ветеран нафтогазової промисловості Леонід Архіпов після багаторічних пошуків, експериментів, роздумів розробив двигун внутрішнього згорання з безшатунним механізмом.
Василь Кедик Здається, російське хамство стосовно України й справді не має меж. Так, ми вже, схоже, змирилися з існуванням нашого північного сусіда і з його шуточками. Але іноді все одно стає якось не по собі, коли чуєш про черговий російський викрутас.
Марія Гаврилюк —?Ярославе Богдановичу, зараз відчувається процес омолодження влади. Ви вважаєте це позитивним чи негативним процесом?—?Я вважаю, що це на 100?% позитивний процес. Тому що молодь трішки по?іншому підходить до роботи, до відповідальності, в кінці-кінців вона на свіжу голову бачить процеси, які відбуваються, і знаходить шляхи вирішення тих чи інших питань.
Тетяна Соболик —?Пане Володимире, скажіть, як Вам вдалося потрапити у партійний список «Народного Союзу Наша Україна», адже у наш час все вирішується зв’язками чи грошима?—?На мою думку, я потрапив у список через самовіддану роботу з людьми під час Помаранчевої революції. Тоді я координував виборчу кампанію В.?Ющенка серед студентів національного університету нафти і газу, організовував поїздки спостерігачів в Луганську, Одеську, Запорізьку області та на Майдан до Києва. Далі я самовіддано працював у виконавчому комітеті новоствореної тоді партії «Народний Союз Наша Україна».Втім, не останню роль відіграло бачення Зіновія Шкутяка, яке полягало в тому, що молоді люди мають бути в політиці.
Тетяна Соболик Якщо ви ненавидите безвідповідальність, то це тільки ваші проблеми. Навіть якщо це ображає, бо вона скрізь, у всіх і повсюди — від Президента нашої держави до найдрібнішого чиновника. Ви можете її не помічати, над цим не задумуватися, але від цього її не стає менше.Безвідповідальність насправді робить нас слабшими. А спізнення роблять нас ще безвідповідальнішими. Може, саме від цього починається все недобре, що у нас є.
На один і той самий пам’ятник воїнам-афганцям було оголошено два конкурси, виготовлено два проекти пам’ятника з різними естетичними концепціями. Судячи з усього, місто отримає те, що й завжди. Тетяна Соболик «Кожен воїн пам’яті достойний, але не кожен правитель є визволитель. Багато в нас і пам’ятників є. Їх будуть ставити і знімати, та камінь цей як людська міць навіки буде стояти. Люди від звірів відрізняються. Ні, не розумом — пам’яттю. Бо розум жорстокий, а пам’ять — м’якша».Скульптор Олександр Желєзняк(з відеоролика Річарда Давіташвілі про пам’ятник афганцям) Одна давня історіяУ нашій країні все робиться не через голову, а через інше місце. Ми неначе й вболіваємо за свої таланти, але так до кінця і не усвідомлюємо, де їх шукати, як їх підтримувати. З одного боку, ми щиро прагнемо жити у красивих містах і селах, з іншого — у виборі архітектора або скульптора користуємося дивними мотиваціями, що не мають нічого спільного з вибором красивого чи сучасного. Викладена нижче історія є блискучим прикладом такого вибору без вибору.
Тетяна Соболик Про вибір дошкільних та навчальних закладів батьки починають задумуватися задовго до того, як подавати документи в школу чи дитсадок. Аби вибрати добрий заклад, який би підходив і по розташуванню і по якості, варто подумати про це завчасно. Втім, вибирати ми собі можемо, більше того маємо на це право, але чи дадуть нам зробити вибір? Питання риторичне.
18 та 19 червня в Івано-Франківську перебувала делегація з американського міста Арлінгтона. Одинадцять представників ASCA (Arlington Sister Сity Assotiation) — громадської організації, що займається налагодженням побратимських стосунків з закордонними містами, після перебування у французькому Реймсі (побратимом Арлінгтона) на Фестивалі Жанни Д’Арк, здійснили подорож Україною за маршрутом Київ?Івано-Франківськ-Коломия-Яремче-Буковель-Львів. Відвідини делегацією Івано-Франківська, окрім туристичної, мали мету «розвідки» «столиці Прикарпаття» як потенційного побратима Арлінгтона.
Микола Волков Минулого тижня Івано-Франківськ відвідала делегація з американського міста Арлінгтон для встановлення стосунків між містами. У її складі був Карл Лівер, 86?річний чоловік, який за три дні до вильоту зламав руку, проте від подорожі не відмовився.У часи холодної війни Карл два роки був військовим аташе посольства США у Москві. Кореспондент «Репортера» поцікавився, що робив у Радянському Союзі американський військовий та якою він побачив країну «серпа і молота».
А Ви помітили, що про опришків нам оповідають якось так перелякано і пошепки, а інколи ще й стверджують, що наші опришки — банальні бандити. І де ж вони цього начиталися? Хто писав про опришків у старі часи? Про опришків писали поляки, австріяки, мадяри, румуни — попросту окупанти. Що доброго міг окупант сказати про повстанців? Австрійці, котрі окупували Італію, вважали лідера повстанців Джузеппе Гарібальді також розбійником, а його багатотисячні загони чорносорочечників зграями кривавих зарізяк. Та і взагалі, де у світі хоч один окупант чи паразит не називав повстанців головорізами та не трактував себе визволителем і цивілізатором? Ото ж бо й воно!