Юна німкеня Паула Освальд майже рік живе та працює в Івано-Франківську. Так уже тут звикла, що, каже, тепер доведеться звикати до всього німецького.
Плюс до всього, ні для кого не таємниця, що між керівництвом МОЗ в лиці Уляни Супрун і профільним парламентським комітетом в лиці Ольги Богомолець та її заступника Олега Мусія є неабиякий конфлікт.
Нардеп Андрій Денисенко повідомив, що нарешті комітет ВР з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму вирішив рекомендувати парламенту прийняти за основу в першому читанні його законопроект 4192. А там передбачено отримання волонтерами статусу учасників бойових дій.
Потім чоловік сказав, що це їх «замовили». Просив інспекторів нічого не писати. Закінчилося тим, що приїхала поліція.
Є й заборонені теми. Наприклад, той же націонал-соціалізм (нацизм). Заборонено навчати дітей користуватися зброєю – якщо це не спеціалізована спортивна секція. Також від освітніх програм повністю відділена релігія.
Справджується мала циклічна обіцянка часу і людям начхати на темні пророцтва про майбутнє. Вони уточнюють: «про далеке майбутнє». Хоча, насправді, воно не таке вже й далеке.
Знайомий доцент-гуманітарій бідкається: «Капець науці настає!». Ну, це він, зрозуміло, не про світову науку, а про те, що вважається за таку в Україні. А далі теревенить про фінансування та згадує «старі-добрі часи». Коли з державного «верху» лився нескінченний грошовий потік.
Там, у Путіна, самозвані «експерти» та клікуші-полонські пишуть пасквілі на фільм «Матильда», якого ще не встигли змонтувати. Тут, у нас, називають «антихристиянським» мистецький об’єкт, котрий ще не споруджений…
У травмованих суспільствах всі підпільники й партизани. І якщо ви зустрічаєте людину, котра говорить невиразно та погано артикулює слова, то це не завжди проблеми мовного апарату. Радше ваш співрозмовник підозрює, що ви його записуєте.
Художник, музикант Ярема Стецик розповів «Репортеру» про творчість, Бога та фестиваль «Вгору серця», до організації якого він активно долучається.
Люди зриваються і йдуть на заклик. Підставляють босі обличчя під вітри історії. Але минає день, минає ніч і ще багато чого минає. Злими і розчарованими повертаються люди. А дехто не повертається зовсім…
Система контролю трошки попчихала та й повернулася до звичного режиму «влади начальників».
Якщо плітка-вірус набуває популярності, вона вмонтовує свою смердючу «РНК» у світоглядну картину мільйонів людей. Вона змушує невдах відчувати запахи реваншу і помсти, вона змушує сильних опускати руки, а цілі народи – відступати від омріяної мети за день до перемоги.
Усі вони кілька разів на тиждень – і в сніг, і в сонце – варять здоровенні каструлі їжі, чаю та влаштовують обіди просто…
Наступного дня після того, як у Франківську підпалили СБУ, натовп зібрався штурмувати будівлю податкової. Пригадую, тоді на Незалежності зібралося десь близько тисячі народу. Навіть на першій погляд, туди стяглася специфічна публіка