“Моя українська була мовою космосу, весь світ тоді був для мене українським. І Україна, серед якої я жив, була прекрасною, у ній було все те, що називається повнотою життя”.

“Сили, які прийшли тепер до влади, відверто антимайданівські, антинаціональні і антидержавні. Коли вони опіряться, то спробують відмінити прийняті закони, або вчинити, як у випадку з грузинським Карлсоном – просто внести поправки до закону”, – пише Винничук.

“Недавній закон про мову, на жаль, не повний. Він захищає мову лише там, де вона є, а там, де панує «язик», захисту жодного нема”, – пише Винничук.

“Дуже схоже на те, що, починаючи з 20 травня, всі ми в нашій країні повернулися до епохи розвинутої сміхової культури, дещо призабутої протягом останніх років, а точніше, з моменту втечі за східний кордон її, сміхової культури, тодішнього найголовнішого об’єкта Віктора Януковича”.

“Україна унікальна тим, що більшість наших людей вірить: якщо всім відому речовину старанно загорнути у папірці, то вона, та речовина, ніколи звідти не вилізе й навіть смердіти не буде. А якщо запах й промкнеться, то лише як фіалковий або й трояндовий аромат.”

Ми, в принципі, знаємо, що поряд з нами живе значна кількість людей, що підпадають під означення «неадекватів». Навіть здогадуємося, що їх немало. Але одного чудового дня відкривається правда: їх багато. Їх дуже багато. Їх критично багато.

“Усі розмови про свободу і братерство в нашому сторіччі по-справжньому виправдовує лише музика. Ні в чому іншому їх, свободи і братерства, давно вже немає”, – пише Андрухович.

Мені завжди було радісно, коли щось народжується, коли з’являється якесь нове життя. Але ще більше я не люблю, коли якомусь життю не дають дожити настільки, наскільки воно здатне, не втрачаючи своєї самості.

“Либонь, уже вся Україна вивчила поняття «іспанський сором». Те відчуття, коли хтось інший робить щось негоже, а соромно від цього тобі”, – пише Любка.

” Після важкої праці на грядках ані таблиця Кене, ані норми конституційного права якось не лізли у стомлені сонцем голови обивателів. Що вже й казати про рівняння та хімічні формули”, – пише Єшкілєв.

«Бессмертный полк» – російська пропагандистська спецоперація, що бере початок у громадській ініціативі, зареєстрованій 2011 року трьома журналістами.

“Після вибуху обвалений міст остаточно показав, що він був таки віадуком. Ніяке сполучення між берегами не припинилося, навіть стало несподівано інтенсивнішим. Просто не могли у цьому місці їхати поїзди”, – пише Прохасько.

Персональне зло породжує персонального Антихриста. Для кожного він різний.

Чому вертаються назад? Там вони всі рівні, там він направду чоловік, герой, людина, яка виконує основну чоловічу функцію – захист Батьківщини. А вдома самі претензії…

У нас є досвідчені майстри, які, за бажання, здатні капіталізувати все – й ті рискалі, що на них знову примудрилися наступити, і свіжу гулю на голові й несвіжих тарганів у голові.