Нехай проблеми та незгоди не роблять вам в житті погоди)
“Підозрюю, що не лише в мене останніми тижнями є відчуття чогось дуже недоброго в українській системі освіти. І це не про інтуїцію чи щось паранормальне – ми є свідками подій та рішень, що мають негативний відтінок різного ступеню насиченості”
“В останній день подорожі фотоапарат майстерно вкрали разом з рюкзаком у місці, яке входить у світову п’ятірку локацій успішних крадіжок…”
“Коли я навчався в закладі, який тепер називається Прикарпатський університет, у нас була літературна студія, і купа людей щось писала. Але всі на якомусь етапі зійшли з дистанції. А я лишився. Хоч все, що мене тоді оточувало, було проти мене і проти моєї писанини”.
“Натомість «перша леді» звучить рілі кул. Особливо у країні, яка за прикладом царської Росії, де активно практикували «смесь французского с нижегородским», дедалі розкутіше запроваджує «смесь английского с криворожским”.
Епідеміологічна та інфекційна служби мають фінансуватись державою, а не заробляти на себе – адже тут ідеться про національну безпеку, – каже гендиректор лікарні.
51 і 49 у сумі 100. Сьогодні рівно сто років, як на цьому світі немає ні Браяна, ні Джима. Сто років темних культів і нерозгаданої таємниці обох смертей.
“Олег різав мене бритвою по-справжньому. Так було у сценарії. Розкриті надрізи він заліплював марлею із малюнками, які набували нової якості від нестримного припливу червіні справжньої крові”, – розповідає Прохасько.
“Капітан сказав, що вона дурна гуска, може стріляти, бо пістолет не набитий. Після його дівчина натиснула на цинґель і впакувала кулю йому в голову”
Причини повені, як і відповіді на них, можна поділити на три рівні – глобальний, локальний, особистий.
“Українська шляхта хоч і була здебільшого католицькою, не переставала через це зоставатися українською”.
Якщо суттю людського існування є поглинання, то дерева можуть бути тим, що лягло в основу. Тим, що формує первинну їжу такого химерного органу, як мозок.
Багато років по тому, в лютому 2015-го, я дивився (все ще знизу) на, здається, найгігантичнішого в Україні Леніна – запорізького. Він і далі стовбичив на постаменті, однак уже приниженим і обписаним. Мені запам’яталося «сифилитик» та «убийца украинцев». І як же гріли мене ці погані слова! Приблизно за рік із гаком це невтішне десакралізоване громаддя так само списали на брухт історії.