Напевно у кожного є власні спостереження та думки. І не обов’язково лише політичні – конкурс жодним чином не пов’язаний…
Володимир Єшкілєв Інтернеті з’явилися знімки перших «молекулярних автівок» – крихітних скуп-чень речовини, які здатні їздити на чотирьох молекулах-колесиках. Спеціалісти стверджують, що таким чином нібито зроблено принциповий крок на шляху до створення надмалих пересувних роботів, здатних, скажімо, доставляти мікроскопічні дози ліків до потрібних органів та ділянок людського тіла. Мрії збуваються. Але, як неодноразово пересвідчувалося людство, всі корисні винаходи можуть легко обертатися проти своїх творців.
Тетяна Соболик Понад півтора роки тому заступник мера з гуманітарних питань Віктор Кімакович написав заяву і пішов із займаної посади. Щоправда, членом міськвиконкому він таки залишився. «Репортер» поцікавився, чим Кімакович займається нині і що планує робити далі.
Олександр Висоцький,консультант, експерт у галузі розробки і впровадження інструментів управління Нині усім важко. Але бізнес не можуть зупинити діяльність і перепочити, очікуючи кращих часів. Вихід один – планування. Адже, перед початком будь-якої фінансової операції розумні люди зазвичай планують. І головною метою будь-якого фінпланування є збільшення вартості матеріальної частини та активів підприємства.Матеріальна частина – це меблі, приміщення, обладнання, оргтехніка. Активи – гроші, товарні залишки на складі, ноу-хау, інтелектуальна власність, цінні папери, програмне забезпечення тощо.
Євгенія Ступ’як Як Церква ставиться до свята Івана Купала. Які релігійні догми порушують ті, хто його святкує. Про сучасну молодь загалом і про ту, яка обирає дорогу пастиря. Про священиків, яких потребує наше суспільство, і про тих, які самі порушують церковні і людські правила. Про все це «Репортер» поговорив із проректором Івано-Франківського Богословського інституту УПЦ КП, отцем Іваном Телятинським.
Володимир Єшкілєв Все це прийшло з півночі. Себто, не з теперішньої, а с тодішньої Півночі. Тоді був льодовик, і мамонти вештались тундрою в районі Києва, похитуючи рудими хоботами. Пересічним людям ті часи знайомі переважно завдяки мультфільму «Льодовиковий період». Я не знаю, чи насправді ота крейзанута неолітична білка ганяла за смачним неолітичним горіхом, але те, що людям тоді жилося зле, сумнівів не викликає.
Володимир Єшкілєв Помер Майкл Джексон. Смерть людини такого калібру завжди провокує на підведення підсумків і спонукає до певних узагальнень. Джексон був (і залишиться назавжди) одною з «ікон» минулого століття. Символічним маркером доби вісімдесятих і першої половини дев’яностих. Жоден майбутній документаліст, котрому спаде на думку намалювати портрет тих років, не зможе не згадати про людину, яка рухалася серед землян «місячною ходою». Джексон не надовго пережив Епоху Руйнування Стін, хоча збирався жити довше за своїх сучасників. Для цього він провів частину життя у барокамері і розробив власну філософію гігієни. Не вийшло. Йому було трохи більше за півстоліття, коли смерть прийшла до нього. Нам невідомо, якою саме була її хода того дня.
Марія Гаврилюк В Івано-Франківську понад 11 тисяч інвалідів. Для них існують окремі закони, які мали б полегшувати їм життя в нашому непростому суспільстві. Але часто вони не знають чи не вміють скористатися своїм правом. Про це докладніше розповіла начальник відділу з питань соціального обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці Івано-Франківського міськвиконкому Лілія Тхір.
Володимир Єшкілєв Люди люблять звичне. Ця любов вища за Говерлу та ширша за Бурштинське водосховище. Ця любов народ-жується разом із особистістю і помирає на кілька тисячних секунди пізніше за мозок, у якому та особистість мала щастя замеш-кати. Бути як усі. Робити так, як робили предки. Берегти малу батьківщину. З підозрою сприймати усе нове. Копати фосу від паркана і до вечері. Закопувати її від сніданку й до собачої буди (собаку не відв’язувати). Купувати для себе своє у своїх. Цюняти з балкону після опівночі. Зраджувати після сповіді й до принагідної амнезії. Ось формула, за якою досягається любов. Спочатку тих, кого зраджують, а потім решти електорату.
Тетяна Соболик Про Конституцію в Україні говорять давно та багато. Хтось дорікає, що вона не виконується, інші — що вона недосконала. Зрештою, всі сходяться на тому, що її треба міняти. І зміни до неї начебто мають бути суттєвими. Перший секретар Івано-Франківського обкому КПУ Михайло Стула розповів, що, на його думку, треба міняти в Конституції.
Володимир Єшкілєв Є така особлива порода людей – носії істини. Вони майже нічим не відрізняються від звичайних людей. Майже. При уважному вивченні виявляється, що у носіїв істини розвиненіші горлові м’язи, випнутіші очі та ширші ніздрі. По справжньому нести істину з вузькими ніздрями практично неможливо. Тим більш, її відстоювати. Захищати її, ріднесеньку, від ядучих циніків, байдужих людей та носіїв ворожих істин. Адже незахищена істина швидко в’яне. Перестає надихати, вкривається зморшками сумнівів і тихенько злітає в небуття. До архіву, де лежить сила-силенна колишніх істин. Колись таких яскравих і свіжих, а тепер смішних і не потрібних нікому.
Тетяна Соболик Відверта розмова з головою благодійного християнського фонду «Солідарність» Андрієм Микитином.
Володимир Єшкілєв У Галичині віддавна є традиція дрібного виробничого саботажу. Його здійснюють під гаслом: «Тишком-нишком нацюняємо начальникові до кишені». Одна знайома менеджерка, стаж роботи якої вимірюється не одним десятиліттям, досі дивується, чому це підлеглі (які не є її ворогами) не можуть прожити дня, не саботуючи її розпоряджень. При тому вони шкодять не лише начальниці, а й собі. І добре це розуміють. Та все одно з дивною впертістю займаються підкладанням під бізнес, від якого залежить їхній добробут, дрібних капосних «свинок».
Тетяна Соболик На запитання прикарпатських водіїв відповідає старший інспектор організації дорожнього руху УДАІ УМВС в Івано-Франківській області, майор міліції Олег Гаргат.
Володимир Єшкілєв Ми — діти спотвореного світу. Ми живемо вже після планетарного «бунту народних мас», що привів до вершин влади не кухарок з пролетаріями, як передбачалося, а великих спекулянтів. Наші часи космічно далекі від моральних та станових координат лицарської епохи та, навіть, від куртуазної доби європейського дворянства. Пересічна моральність сучасників не дозволяє витягти негідника на суд честі. Наші наклепники невразливі. Наші хами нелякані і розквітлі. Наші багатії знають ціну нашим суддям. Наші політики виправдовуються словами і вчинками дешевих утриманок. Нам вже важко уявити, що після проголошення свободи слова у Франції в 1831 році тільки між журналістами за чотири роки відбулося 180 дуелей. І ще багато поколінь пройде, перш ніж знову серця багатьох відчують сталеву прохолоду цих слів: car l’honneur n’est pas moins sacre que les lois gouvernementales — «… адже честь не менш священна, аніж урядові постанови».