«Репортер» поспілкувався з головним лікарем міського пологового будинку Михайлом Прудніковим.
— Пане Михайле, як зараз у місті з народжуваністю?
— Вона зростає. Останні три-чотири роки маємо позитивний приріст, а до того був від’ємний. І зараз кожний квартал, хоча й не набагато, але народжуваність збільшується.
— Які найпоширеніші проблеми у вагітних?
— Усіх, хто стоїть на обліку, ми ділимо по групах ризику. Зараз у місті є близько чотирьох тисяч вагітних. Якщо взяти їх усіх, то десь 90 % перебувають у групі ризику. В них вже є відхилення. А ще ту групу ризику ділимо на три: низька, серед-ня, висока. І ось ця остання займає доволі високий процент. Найпоширеніше ускладнення — це малокрів`я. Воно є десь у 50 % вагітних. Є досить важкі ступені, коли треба переливати кров. На другому місці — невиношування.
— Чи багатьом жінкам треба лежати на підтримці?
— Думаю, що 30‑40 %.
— А дитяча смертність?
— Смертність дітей невисока. За дев’ять місяців цього року у нас сталося 17 таких випадків. З них 11 — це були мертвонароджені діти. Якщо є випадок смертності, ми його розбираємо. Це — спеціальна лікарська конференція, на яку готують матеріали. Обов’язково робимо патологоанатомічний розтин. Аби можна було показати помилки лікарям і батькам. Це дуже неприємна ситуація, всі лікарі знають і бояться цього.
— Яке покарання можливе за лікарську помилку?
— Нещодавно був випадок, коли лікар, який вів пологи, допустив помилку — не зробив все те, що потрібно було зробити в тій ситуації. Покарання є два: або догана, або звільнення з роботи. Той лікар отримав догану. Буває, що декого ми посилаємо на переатестацію. Хоча в кодексі законів про працю його немає як дисциплінарного стягнення. Але я вважаю, що це значно серйоз-ніше, ніж догана.
— Чи часто залишають дітей у пологовому будинку?
— У нас щорічно є десь вісім‑десять таких випадків. Це або якась невлаштована мама, або жінка з асоціальної сім`ї. Буває так, що під чужим прізвищем приходять, народжують і тікають. Існує спеціальна комісія: мусимо поїхати за тією адресою, що вона назвала, взяти відповід-ні довідки. Найчастіше вона там взагалі не проживає. Є цілий процес оформлення цієї дитини. Віддаємо їх у дитячу лікарню, бо вони, як правило, мають відхилення. В Івано-Франківську є одна така жінка, я навіть знаю її прізвище, яка вже десь троє дітей залишила в нас. Періодично раз на три-чотири роки вона вагітніє, приходить, народжує і лишає.
— Скільки коштують пологи?
— Ми не беремо гроші за пологи. Жінка поступає в пологовий зал, народжує дитину, після цього йде в палату. Як правило, там лежать чотири жінки. Хоча ми зробили кілька покращених палат — там є санблок, телевізор, холодильник.
— Які жінки лежать у цих палатах?
— Які хочуть. Якщо палата не заповнена, то будь ласка. Ну, не секрет, що ми пропонуємо всім, хто поступає, зробити благодійний внесок.
— Скільки?
— Скільки хто хоче.
— А як із медикаментами? Адже породіллі купують їх за свій рахунок?..
— Частіше так. Тому що бюджетні гроші, які виділяються на кожну жінку, десь 5 грн. Самі добре розумієте, що за 5 грн. не можна її полікувати. І предметами догляду за дитиною, яка народилася, ми не можемо забезпечити. І на харчування жінки теж виділено на один день 5 грн.
— А скільки потрібно коштів, щоб це було можливо?
— Якщо взяти тільки за статтею «медикаменти», то мало би бути мінімум у чотири-п`ять разів більше, аби можна було забезпечити ними жінку і не просити ті благодійні кошти. Ми маємо на рік близько 11 млн. грн. — основна частка йде на комунальні послуги і зарплату.
— Від молодих мам часто можна почути скарги на нетолерантне ставлення з боку медперсоналу. Що на це скажете?
— Я допускаю, що могли бути випадки такого неетичного поводження. Хоча скарг у мене не було. Зараз ми розширили сімейні партнерські пологи. Таких в минулому році було близько 30 %. Намагаємося, аби кожна жінка приходила з кимсь — або з мамою, або з чоловіком, або з сестрою, з ким хоче. В тих випадках, коли був хтось із родичів, жодної скарги ми не мали. Робота з персоналом ведеться — як з лікарями, з середнім персоналом, так і з санітарками. Скажу так: там, де заввідділом на своєму місці, там немає проблем ніколи. А де є якась слабинка, там можуть бути якісь такі моменти.
— А скільки коштують спільні пологи?
— Це не коштує додаткових грошей. Існує спеціальна школа матерів — від 33 тижнів вагітності. Є спеціальна посада — психолог. Є спеціально обладнаний кабінет. Запрошуємо на ці заняття того, хто буде при пологах. Партнер має пройти обстеження: обов’язково флюорографія, мазок на стафілокок. Якщо все нормально, то йому видають довідку і з нею пропус-кають у пологовий зал.
— Часто молоді мами скаржаться, що при виписці з пологового їм нав’язують фотографування та відеозйомку…
— На кожному поверсі, де лежать жінки, в нас розвішені оголошення про те, що людина може виписуватися без жодних фотографій чи відеозаписів. Йдеться про так звану кімнату урочистої виписки. То не наша структура, кімната орендована. Хоче людина йти — йде, а не хоче — не йде. Але це не є обов’язково, у нас більше половини жінок через це не проходять.
Comments are closed.