Фестиваль ‘КрайКА Дизайн’ отримав 86 із 100 балів від журі українського культурного фонду.
“Нарешті прийшов той час, коли і Франківщина створює свій лемківський фестиваль, – каже режисерка свята, відома акторка Галина Баранкевич.
Енциклопедія ЗУНР вартувала обласному бюджету близько 450 тисяч гривень.
Індійські студенти не лише знайомили глядачів зі своєю культурою, а й намагалися поєднати її з українською.
Виставка присвячена видатному письменнику, філософу польського походження, автору книги «На високій полонині» – єдиного українського епосу про гуцулів.
Цьогоріч у рамках 7 Перегляду сучасного польського кіно «Під високим замком» франківці зможуть побачити 20 фільмів. Вартість квитків – 35 грн.
Днями про франківську письменницю та її повість «Цвєтка і її я» дізналися навіть ті, хто донині не чув і не читав її творів. І звинуватили Малярчук у пропаганді гомосексуальності
Дрес-код балу: бальна або просто довга сукня для дівчат і фрак, смокінг або костюм з краваткою чи метеликом – для хлопців. З дітьми, яких батьки приведуть на бал, працюватимуть аніматори.
“Відкрито я з цією групою не спілкувався – лише з деякими людьми. Я просто не знаю, як з ними зараз говорити, коли мені відверто сказали: «Ми не маємо до тебе ніяких претензій, але не хочемо мати до держави ніякого стосунку», – каже Андрій Шнайдер, директор того ЦСМ, що на Підгірянки.
Це буде двометрова жінка в сукні, з книгою в руках і запаленою свічкою.
На ювілейній академії «А ми тую стрілецькую славу збережемо» виступали колективи з Івано-Франківської, Львівської й Тернопільської областей.
“Буде зворушливо і ностальгічно, радісно й з нотою задуми, гротескно й дуже серйозно, солодко та гірко…” – обіцяють організатори Перегляду.
Отець Юзеф каже, стаття “про то, єк Петро Шекєрик-Доників оповів Юрі Соломійчуку про то, єким є загробне жикє”.
Найкращою актрисою 2018 року стала Ірма Вітовська, яка отримала нагороду за роль баби Прісі у містичній драмі про життя в Чорнобильській зоні відчуження “Брама”.
Музей гуцульської магії саме й розповідає про найвідоміших тутешніх мольфарів, до яких ходили лікуватися, рятуватися, дізнаватися про минуле, майбутнє, долю і як захиститися від біди.