Анархія – мати порядку. Цей вислів приписують французькому політику П’єру Жозефу Прудону. Та коли російські анархісти взяли цю фразу на озброєння, багато мирних громадян швидко переконалося, що порядком там і не пахне.

На деяких старих вулицях, наприк­лад, Вірменській, збереглося дивне дорожнє покриття. Воно нагадує велетенську тротуарну плитку, шестигранну за формою та виконану ніби з уламків бруківки. Що це таке?

Не так давно у Києві завалили статую Леніна, і постамент сиротів не довго. Незабаром на нього встановили… унітаз. У Франківську теж валили пам’ятники. І не раз. Але розкидатися сантехнікою в нас не звикли. То що робили?

Франківці до цього слова звикли давно, а от гостей міста воно іноді збиває з пантелику.

Історичний роман займає поважне місце у світовій літературі. Багато хто зачитувався карколомними пригодами героїв Вальтера Скотта, Олександра Дюма чи Валентина Пікуля. Погодьтеся, цікаво подорожувати середньовічною Англією, мушкетерським Парижем чи Росією епохи двірцевих переворотів. А як вам зануритись у життя Станиславова?

У міжвоєнному Станиславові вислів «батяр бельведерський» був синонімом слова «злодій». Хулігани, крадії, проститутки, решта представників злочинного світу чомусь облюбували собі для прожиття західну частину міста, яка називалась Бельведером. А головною його магістраллю була вулиця Бельведерська.

Натовп на вулицях, розбиті шиби, перелякана влада, силовики, застосування зброї, перші жертви. Нині, аби все це побачити, достатньо увімкнути телевізор. Щось подібне відбувалось у Станиславові у позаминулому столітті.

Серед викладачів Української гімназії учні найбільш не любили професора Стефана Малецького. Він жив в особняку на теперішній вулиці Львівській і мав великого кудлатого пса. Собака був чорний, як професорова борода, та такий злющий, що його теж прозвали Малецьким.

Продовжуємо знайомити читачів із франківськими атлантами та каріатидами. Ми вже писали, що від бідолашних скульптур відпадають голови, руки та інші частини тіла. Втім не все так погано. У місті є й такі кам’яниці, фігури на яких отримали нове життя.

За німецької окупації Станіслав адміністративно відносився до дистрикту «Галичина» зі столицею у Львові, а той був у складі Генеральної губернії із центром у Кракові.

Досі найстарішим відео, на якому зафіксоване наше місто, вважалася хроніка вступу Червоної армії, датована липнем 1944 року. Нещодавно хронологічні межі відсунулись.

Ідея написати про атлантів Івано-Франківська виникла вже давно. Ще у грудні 2010-го разом із фотографом Андрієм Шустикевичем ми облазили центр міста та зазнимкували статуї на фасадах. Але до статті тоді руки так і не дійшли.

Назви деяких мікрорайонів Івано-Франківська пов’язані із конкретними історіями чи подіями – Колонія, Софіївка, БАМ. Інші носять назви колишніх сіл чи промислових об’єктів, біля (або на місці) яких вони розташовані – Пасічна, Позитрон. А от що означає «Каскад»?

Минулорічним подарунком став перший електронний каталог назв усіх вулиць протягом їхнього існування. Сьогодні пропонуємо увазі читачів реконструкцію першого варіанта Станиславівської фортеці. Цього ще ніхто не робив!

У Першу світову мешканці Станиславова побачили російські війська третього вересня 1914 року. В авангарді йшла козацька сотня. Вершники дивувались багатству міста, але грабувати крамниці було заборонено, та й ніколи. Тоді вони стали грабувати мешканців, при чому робили це у досить оригінальний спосіб.