Найважливіші події в Україні і світі, день народження знаменитостей. Цей день в історії, 11 липня 2014 року
Першою альтернативою площі Ринок у Станиславові стала площа Франца. Хоча попервах на площу вона мало скидалася.
Наприкінці ХІХ століття в Канаді відкрили велике родовище золота. Сюди одразу хлинули тисячі охочих легко збагатитись, спалахнула «золота лихоманка». Золото мили на річці Клондайк, через що вона прославилась на весь світ.
Про станиславівську фортецю написано багато. Про станиславівський гарнізон – ані слова. Несправедливо! Ця стаття присвячується тим, хто зі зброєю в руках захищав мешканців Станиславова – солдатам міста-фортеці магнатів Потоцьких.
Можливо хтось із франківців пам’ятає, як на початку 1990-х на нашому вокзалі з’явилися старі паровози. Вони тягали вантажні вагони та страшенно диміли. Найгірше було опинитися на залізничному мості у той момент, коли знизу проїздив цей вугільний монстр. Мало того, що не було чим дихати, ще й одяг робився сірим від кіптяви. Зникли ці паровози так само несподівано, як і з’явились.
У старому Станиславові одним із улюблених місць відпочинку був сквер на Валах. Містян туди манили не лише затишок і зручні лавочки. Ще у скверику була своєрідна атракція. Журналіст Ясь Недопитальський у своєму фейлетоні розповів, у що грали мешканці міста у 1905 році.
У головному залі Музею мистецтв Прикарпаття (колишній польський костел), ближче до вівтарної частини, є масивні залізні двері. Прямо у підлозі. На обох створах вибита Пилява – гербовий символ родини Потоцьких. За тими дверима крипта, де покоїться прах засновників славного міста Станиславова. Точніше покоївся.
Після війни у Станіславській бібліотеці працювала така дівчина – Евеліна Березіна. Серед інших клієнтів бібліотека обслуговувала й табір італійських військовополонених, які відбудовували місто. Сюди по черзі приходили два чорнявих молодих чоловіки, які набирали книги для всього табору.
День медичного працівника святкують у третю неділю червня. Традиція бере початок ще з радянських часів, з 1980 року. В Івано-Франківську це свято досить популярне. Тут багато лікарень, аптек, приватних клінік, ще й доволі успішно працює «кузня кадрів» – медунівер. Отже, ця розвідка присвячена медикам – і нинішнім, і колишнім.
Бургомістр дещо нагадує капітана корабля. Він разом зі штурманом прокладає курс (обирає стратегію розвитку), веде місто по бурхливому морю господарки, а в разі небезпеки останнім залишає капітанський мостик. Які можуть бути небезпеки у міського голови? Та різні! Наприклад захоплення чужинськими військами. У часи Першої світової багато бургомістрів залишалися в окупованих галицьких містечках, аби разом зі своїми виборцями нести тяготи війни.
Продовжуємо екскурсію за мотивами старих мистецьких фото Тараса Яковина. Місце – Івано-Франківськ, час – початок 1990-х.
На перший погляд, слова «дуель» і «Станиславів» геть не пов’язані. Ну які тут могли бути дуелі – це ж не мушкетерська Франція?
Але достатньо подивитися старі фото й одразу видно, як змінилося твоє місто за останні 20 років. Чому саме за двадцять? Тому що сьогодні ми роздивляємося фотографії Тараса Яковина, зроблені на початку 1990-х.
У радянській Україні завзято боролися з українським націоналізмом. Малювання тризубу на паркані тягнуло на кримінальну відповідальність та незмиваний ярлик «буржуазного націоналіста». Партійні чиновники скоса дивилися на усілякі шевченківські вечори, й навіть просте носіння вишиванки викликало питання у всяких-ружних «органів».