Після війни у Станіславській бібліотеці працювала така дівчина – Евеліна Березіна. Серед інших клієнтів бібліотека обслуговувала й табір італійських військовополонених, які відбудовували місто. Сюди по черзі приходили два чорнявих молодих чоловіки, які набирали книги для всього табору.
У 1947 році італійців відпустили додому. Перед від’їздом вони влаштували «відвальну», на яку запросили усе табірне керівництво. Проститися з полоненими прийшли військові чини та міське начальство. Італійці накрили щедрий стіл, але найбільше гостям засмакували маленькі сосиски, які подавали на пательнях під соусом. Надзвичайно ніжні, без оболонки, рожеві зверху й білі всередині, вони викликали у чекістів справжній фурор.
Після бенкету один із гостей похвалив кулінарну майстерність італійців і поцікавився, з чого ті сосиски зроблені. У відповідь полонений копнув чоботом вологу землю та показав на першого-ліпшого дощового хробака.
Comments are closed.