Категорія

Історія

Категорія

У 1941-1942 роках майже всіх етнічних німців — а їх на початку ХХ століття в Російській імперії було 2 млн — як потенційну п’яту колону розкидали по таборах ГУЛАГу. Нерідко солдатів-німців навіть відкликали для цього з фронту…

За три роки існування рубрики «Слідами старого Станиславова» ми використали найрізноманітніші поштівки різних видавництв. Більша частина з них вийшла за Австрії, коли філокартія переживала свій золотий вік. Рідше трапляються польські, хоч їх теж багато. Але подібної на сьогоднішню в нас ще не було.

Кажуть, що станиславівський бургомістр Ігнаци Камінський був великий любитель закласти за комір і ледь не став професіоналом. Голова магістрату прикладався до пляшки набагато частіше, аніж того потребували церемоніальні напруження та життєві обставини; не гребував ані шнапсом, ані буряківкою, ані сливовицею, ані міцними медовими настоянками.

У XVI столітті на вулицях Венеції з’явилися люди, які продавали друковані листки зі свіжими новинами. Коштували вони одну дрібну монетку — газетту. Звідси й пішла назва періодичних видань. Станиславів обзавівся власною пресою порівняно пізно — в середині ХІХ століття.