Перед входом до франківської кав’ярні «Профітроль» стоїть статуя бургомістра Ігнація Камінського. Перед ним на столику — філіжанка кави та маленьке тістечко — той самий профітроль. Письменник Володимир Єшкілєв поділився цікавою історією, як цей французький смаколик потрапив до нашого міста.
Фото Тараса Яковина
«Кажуть, що станиславівський бургомістр Ігнаци Камінський був великий любитель закласти за комір і ледь не став професіоналом. Голова магістрату прикладався до пляшки набагато частіше, аніж того потребували церемоніальні напруження та життєві обставини; не гребував ані шнапсом, ані буряківкою, ані сливовицею, ані міцними медовими настоянками.
Духівник бургомістра, брат Корнеліус, дуже страждав від пагубної пристрасті свого підопічного і на день святого Вінцента взяв з бургомістра тверду храмову обіцянку, що той аж до Різдва не питиме нічого, міцнішого за світле пиво. А треба знати: ще рік до того Камінський присягнув перед чудотворною іконою у Погоні, що три роки не торкатиметься карт і пива не питиме.
Отже, бургомістр раптово опинився повним тверезником і нічого тепер не стояло між його вразливою натурою та щоденними життєвими прикрощами, ніщо не розраджувало його довгими провінційними вечорами. Саме тоді він обрав собі за щоденний напій міцну каву та звернув увагу на смаколики французької кулінарії.
Серед усієї строкатої величі паризької кухні найбільш йому засмакували профітролі, які вважали найкращою парою як до міцної оттоманської кави зі спеціями, так і до алжирської заварної арабики. Французька кулінарна енциклопедія 1878 року пропонувала 84 рецепти профітролів з солодкими (еклери), м’ясними, рибними, сирними та грибними начинками.
Відтоді, як брат Корнеліус привів бургомістра під присягу святому Вінцентові, голову магістрату часто бачили у міських кав’ярнях, де він замовляв найміцнішу каву і маленькі профітролі з морозивом та гарячим шоколадом. Чим немало сприяв просвітленню та євроінтеграції нашого краю».
