У неділю, 8 листопада, в Івано-Франківську відкрили мурал, присвячений бійцям аеропідрозділу «Рій». Його розмістили на торці будинку на вулиці Січових Стрільців, 15А. Автором є художник Роман Бончук.
На відкриття прийшли військові підрозділу, які саме були у відпустці, а також рідні та друзі дронарів. У спільній молитві згадали тих, хто зараз на фронті, хто в полоні та віддали пам’ять тим, кого вже нема, пише Репортер.

Аеропідрозділ «Рій» сформували 2 жовтня 2022 року на базі добровольців, які пішли на війну після початку повномасштабного вторгнення. Спочатку військові займалися переважно розвідкою за допомогою дронів, а згодом підрозділ почав виконувати й ударні завдання.
«Рій» створювали на базі тодішнього 78 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Після реструктуризації це – 4 батальйон, у складі якого нині діє рота ударних безпілотних авіаційних комплексів.

Спочатку літали, розвідували, а далі у війську почали більше впроваджувати технології. Ми побачили в цьому велику перспективу і почали цим займатися, – говорить військовий аеропідрозділу «Рій» Михайло з позивним «Сєня».
За його словами, спочатку в підрозділі служили переважно звичайні цивільні люди – будівельники, менеджери, автомеханіки. Технічні спеціалісти почали долучатися пізніше, коли безпілотні системи стали важливою складовою війни.
На муралі зображено шеврон підрозділу, військового із пультом керування та дрон. Шеврон «Рою» – це зображення чотирьох бджіл, які дивляться у різні боки й разом нагадують дрон.

Зображення на шевроні символізує тих бджіл, які вийшли зі свого рідного вулика й утворили інший бойовий вулик – “Рій”, що наразі працює для захисту України, своїх сімей, своєї землі, – пояснив Михайло.
Мурал має нагадувати про історію підрозділу та берегти пам’ять про загиблих побратимів.
Мета цього муралу – залишити згадку про наші корені, звідки ми є, – каже військовий. – Аби люди знали і не забували. І також про людей з підрозділу, які віддали життя за Україну, за землю, за своїх.

Про одниго із загиблих бійців «Рою» – 28-річного Олега Малярчука із позивним «Директор» на відкритті розповіла мама Ганна Малярчук. До підрозділу Олег приєднався у листопаді 2024 року. Спочатку служив солдатом, згодом став молодшим сержантом.
Олег Малярчук загинув 17 квітня 2026 року. За словами його матері, ворожий FPV-дрон на оптоволокні влучив у заднє вікно автомобіля. Двоє операторів загинули, ще троє військових отримали тяжкі поранення. Згодом вони одужали й повернулися до служби.
До війни Олег працював у магазині “23/7” на вулиці Симоненка в Івано-Франківську. Починав продавцем, згодом став менеджером, а перед мобілізацією працював керуючим.
Він навіть не мав військової кафедри. Він – просто звичайна людина, яка стала на захист своєї вітчизни, – каже пані Ганна. – Він не міг інакше, адже його бабуся була зв’язковою, один із дідусів був січовим стрільцем, інший загинув 6 січня 1945 року.
Капелан аеропідрозділу отець Віктор розповів, що мав можливість провести певний час із військовими аеропідрозділу «Рій» та бачити їхню роботу.

Це хлопці, які вміють поєднати роботу, захист, відпочинок і навіть молитву, – сказав капелан.
Батько одного з військових «Рою» Василь Долішній також прийшов на відкриття муралу. Він розповів, що його син пішов на війну від початку повномасштабного вторгнення, отримав важке поранення та втратив руку, але після відновлення знову повернувся до строю. Для нього цей мурал в першу чергу – пам’ять про загиблих і повага тим, що далі стоять і захищають нас.

Основне – це пам’ять і повага, – говорить чоловік.
Нагадаємо, в травні 2025 року у Франківську відкрили мурал бригади “Хартія” на торці будинку на вулиці Незалежності, 34. З нагоди відкриття муралу підписи на ньому залишили полковник Національної гвардії України, командир 2 корпусу НГУ “Хартія” Ігор Оболєнський та письменник і штаб-сержант 13 бригади Національної гвардії України “Хартія” Сергій Жадан.
А в травні 2026 року до 10 річниці створення ССО відкрили мурал на стіні ліцею №7. На ньому зображено батька-військового, що дарує квіти своїй маленькій доньці.
Авторка: Світлана Лелик









