Пам’ятка архітектури на Тарнавського, 12 стоїть пусткою уже понад десять років. З них п’ять вона перебуває у власності Церкви. Зараз там нарешті розпочалися реставраційні роботи, які викликали резонанс у соцмережах, мовляв, пам’ятку почали розбирати.
Але автори проєкту кажуть: усе, згідно з документами, пише Репортер.

Після суду – будівля Церкві
Сірий двоповерховий будинок під номером 12 – пам’ятка місцевого значення. Будівля перейшла у власність громади Івано-Франківська від Львівської залізниці у 2015 році. У 2019 році міський голова Руслан Марцінків заявляв, що будинок може перейти у руки забудовника – фірмі «Гаразд». Втім, зійшлися на тому, що її віддадуть під потреби української греко-католицької церкви.
Спочатку в УГКЦ планували відкрити там дитячий садок. У 2021 році Церква нарешті отримала будівлю в оренду офіційно, розповів «Репортеру» економ Івано-Франківської архієпархії УГКЦ отець Іван Горнецький. Тоді почали розробляти документацію, робили інженерні обстеження, геодезичні та інженерно-геологічні роботи.
Після початку повномасштабної війни потреби суспільства змінилися, тож у будівлі вирішили зробити реабілітаційний центр для військових і цивільних. Він має працювати як структура «Клініки Святого Луки», яка належить УГКЦ.
Читайте: «Будували за гроші митців». Спілка художників у Франківську бореться за будинок на Незалежності, 53
Хоч роботи над документацією уже велися, міський виконавчий комітет виніс рішення про передачу будівлі в користування Церкві лише наприкінці 2024 року. А наприкінці 2025 року, на сесії міської ради, депутати проголосували за це рішення. Цьому передував судовий процес між «Клінікою Святого Луки» та франківським департаментом комунальних ресурсів та сільського господарства. Клініка стверджувала, що, як орендар приміщень за договором від січня 2022, та після здійснення ремонтних робіт, має право на викуп будівлі. Міська рада заперечувала це, втім суд виніс рішення на користь Церкви.
На сесії міської ради деякі місцеві активісти, зокрема Степан Гавриленко, закликали не віддавати пам’ятку Церкві назовсім. Але депутати підтримали рішення – яке, в принципі, і так було раніше схвалене судом.

Декор обіцяють відновити
Як розповідав Іван Горнецький, будівлю планують оновити згідно з вимогами часу. Зокрема, у ній з’явиться ліфт і пандуси для маломобільних людей. Всього у центрі планують приймати приблизно 1500 пацієнтів на рік.
Проєкт протиаварійних робіт на будівлю розробила львівська фірма ABMK. Серед її минулих розробок – реставрація будівлі для Українського католицького університету та реабілітаційний центр Unbroken у Львові.

Втім, всередині травня, у соцмережах франківці заговорили про те, що роботи над об’єктом почалися і там розбирають стіну верхнього поверху. Як пояснили у пресслужбі Івано-Франківської архієпархії УГКЦ, демонтаж частини стіни був запланований через її аварійність.
Демонтаж, який зараз відбувається, стосується виключно аварійної частини будівлі, а саме стіни з відхиленням понад 12 см від вертикалі, що становила реальну загрозу, – йдеться у повідомленні. – Роботи проводяться згідно затвердженого проєкту, який пройшов експертизу, та на підставі офіційного дозволу № ІУ013260227706. Жодних самовільних дій на об’єкті не здійснюється. Після демонтажу буде виконано повне відновлення з дотриманням історичного вигляду — відтворення кладки, декору та даху з черепиці. Це не руйнування, а реставрація і збереження пам’ятки з пристосуванням під реабілітаційний корпус для військових.
Як заявили у компанії АВМК, роботи проводять відповідно до затвердженої проєктної документації, яка пройшла експертизу. А також – на підставі всіх необхідних дозвільних документів.
Перед початком проєктування були проведені всі необхідні технічні обстеження будівлі, зокрема технічне конструкторське обстеження, на основі якого й було прийнято рішення про демонтаж аварійної ділянки. Такі дії відповідають вимогам чинних будівельних норм щодо забезпечення надійності та безпечної експлуатації будівель, – кажуть у компанії. – Після завершення демонтажних робіт буде виконано відновлення розібраної частини будівлі відповідно до погодженого проєкту реставрації. Оскільки будівля в минулому зазнала невдалих реконструкцій, проєкт передбачає часткове відновлення первісного вигляду фасаду.
Як ствреджують в АВМК, згодом планується повернення втрачених декоративних деталей, використання матеріалів із фактурою та характеристиками, притаманними історичному періоду спорудження — у столярці, покрівлі, тинькуванні.
«Пристосування до сучасних потреб»
Як повідомили у відділі охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, фахівці уже провели візуальне обстеження об’єкта на вул. Тарнавського, 12, а також ознайомилися з проєктною документацією та дозвільними матеріалами.
Роботи на пам’ятці архітектури місцевого значення (охоронний №2158-ІФ) проводяться в межах погодженого проєкту реставрації та на підставі дозволу ДІАМ України. Проєктом передбачено, зокрема, укріплення фундаментів, демонтаж аварійних частин будівлі з подальшим їх відновленням, а також пристосування об’єкта до сучасних потреб із забезпеченням інклюзивності, – кажуть відділі охорони культурної спадщини. – Після завершення робіт передбачене відновлення демонтованих елементів із дотриманням історичного архітектурного вигляду будівлі.
Також у відділі пообіцяли, що і надалі здійснюватимуть моніторинг проведення реставраційних робіт на об’єкті.

Раніше в Івано-Франківській архієпархії УГКЦ уже не раз займалися рестраврацією пам’яток архітектури у Франківську. Зокрема, відновили колишній Палац єпископа на Шевченка, 16, готель «Станіславів» на Чорновола, 7 тощо. Втім, архієпархія була і в центрі скандалів – з приводу будівництва храму у парку на Валах, проєкту зведення церкви на зеленій зоні біля міського озера, який, після обурення активістів скасували.
Тим не менш, занепокоєння франківців зрозуміле. Адже історія з руйнуванням пам’яток архітектури тут триває роками. У першу чергу, варто згадати перебудову історичного готелю «Дністер», повний демонтаж історичної будівлі на площі Ринок, 6, доведення до аварійного стану інших кам’яниць на історичних вулицях міста.

Вілла з вулиці залізничників
За словами франківського архітектора Ігоря Панчишина, якою буде доля пам’ятки після реставрації – невідомо.
Це пам’ятка архітектури, є власник – Церква – і є влада міста, яка має за цим пильнувати. Вони повинні узгоджувати всі питання через проєкт реставрації, – каже Ігор Панчишин. – Для будь-якої пам’ятки важлива її власна архітектура, сутність. Хто знає, що це за стіна, яку розбирають? Чи вона автентична, чи від неї залежить якийсь конструктив? Основне – це консервація: зберегти те, що є. Все, що збудоване нове – це вже нове. Всі положення і норми є у законі. Заважає тільки поверхове ставлення до цього – від усіх.
Вулиця Тарнавського – одна з історичних у франківському районі поблизу залізниці. Район сучасних вулиць Тарнавського, Лермонтова та Кобилянської колись називався Леонівкою. Названа – на честь депутата австро-угорського парламенту Леона Білінського, завдяки якому в Станиславові відкрили залізничну дирекцію, і в результаті виник цей район. Новопрокладену сучасну вулицю Генерала Тарнавського тоді назвали іменем польського поета Юліуша Словацького. Як розповідає історик Іван Бондарєв, там мешкало багато жінок-домовласниць, тому вулицю навіть жартівливо називали «вулицею заможних вдівиць».
Читайте: Слідами старого Станиславова. Східний фіртель площі Ринок
Віллу на Тарнавського, 12 збудували для міщанки Кузьминської. Дата будови – 1903 рік, викарбувана на картуші у верхній частині ризаліту. У 1945 році колишню віллу Островської з’єднали з сусідньою та відкрили там залізничну лікарню. Тепер їй надіються подарувати нове життя.
Авторка: Ольга Романська