Понад три роки частина вулиці Незалежності у Франківську, яку в місті називають Стометрівкою, слугує пам’яттю про загиблих захисників і захисниць громади. Десятки, а згодом і сотні банерів із портретами воїнів перетворили центральну алею на місце, куди щодня приходять родини, побратими та просто небайдужі франківці. Але громіздкі куби, на яких натягнуті зображення, вже не витримують випробування часом і негодою, а місця для нових банерів практично не лишилося. Про те, чи буде змінюватися Алея і яким буде новий формат – у матеріалі «Репортера».
Ці портрети побачили багато сліз
Історія створення Алеї пам’яті розпочалася наприкінці 2022 року, розповідає голова громадської організації «Родини загиблих захисників і захисниць Івано-Франківська» Галина Батюк.
Я від початку в цій історії, адже мій чоловік загинув у 2022 році на День Конституції, – каже пані Галина. – Ще перед повномасштабним вторгненням місто шукало способи підтримати сім’ї загиблих на війні і тоді на вулицях з’явилися білборди із портретами військових. Але вже наприкінці 2022 року – на початку 2023, коли зросла кількість втрат, стали шукати інше рішення. Тоді виникла ідея з кубами з банерами на Стометрівці.
І у 2023 році, це було правильним рішенням, вважає Галина Батюк. Тоді воно не виглядало хаотично, все було розміщено рівно з однієї сторони, люди звертали увагу – і це було важливо.
Насправді, для нас, рідних загиблих, це не просто конструкція з натягнутим банером, для нас це частина життя, – говорить Галина Батюк. – Ці хлопці та дівчата, які на зображеннях, побачили багато рідних, багато сліз, багато молитов, вони бачили побратимів.
Є сім’ї, для яких цей портрет у центрі міста, – єдине матеріальне місце вшанування: якщо людина загинула на окупованій території, тіло не вдалося привезти або цвинтар із реальним похованням зараз недоступний.
Але нині меморіал підійшов до своєї технічної та фізичної межі. У Франківській міській громаді наразі нараховується близько 900 загиблих, а на кубах уздовж вулиці Незалежності та з поворотом до філармонії – приблизно 500 портретів. Далі Алея пам’яті продовжуватися не може – там починається проїзна частина. Разом з тим у черзі є ще понад 50 нових заявок від родин.
Місця для нових кубів немає. Тому родичів ми повідомили, що всі наступні портрети з’являться виключно в новому форматі, – каже Галина Батюк.
Окрім браку місця, з часом конструкції зношуються, під час негоди вітер розкидає квіти і лампадки. Крім того, всередині кожного куба залишається багато порожнього простору, який ніяк не використовується.
Саме тому родини загиблих і створені ними громадські організації не раз піднімали питання, що меморіал варто впорядкувати, говорить Галина Батюк. І більшість за те, аби банери залишили на Стометрівці, але зробити все охайніше, більше схожим на справжню алею.
Щоб дивитися в очі
Обговорення тривали довго, шукали оптимальне рішення щодо кольору, розміру та форми нових стендів.
У міській раді організували зустріч, де були близько сотні представників родин загиблих. Серед них провели анкетування, а згодом організували опитування у внутрішніх групах.
На сьогодні ми маємо зразок такого стенду – враховуючи всі думки щодо кольору, розміру, форми, тексту, враховуючи стилістику міста, – показує Галина Батюк. – Цей варіант розісланий у всі групи, де знаходяться члени сімей загиблих захисників. Якщо хтось не знає про ці групи, то звертайтеся до будь-кого з родин, звертайтеся до мене, щоб бути поінформованим, щоб висловити свою думку.
Отже, новий формат передбачає двосторонні напівкубічні, трикутні за формою панелі. Рухаючись Стометрівкою в один бік, перехожі бачитимуть обличчя воїнів з одного боку конструкції, а рухаючись у зворотному напрямку — з іншого. Портрети розташують трохи вище за середній зріст людини, аби створити відчуття, що людина підходить не до світлини, а до самого героя.
Зміниться й інформаційне наповнення стендів. Інформацію про бійця зроблять максимально стислою та чіткою. На макетах передбачили місце для QR-кодів. Проте на першому етапі їх вирішили не ставити, оскільки далеко не всі родини наразі мають створені цифрові сторінки пам’яті. Можливо, їх впровадять поступово згодом.
Ми нині стоїмо перед двома чіткими шляхами: або знайти компроміс, погодити макет більшістю голосів і розпочати роботу, або ж залишити все як є і чекати, поки теперішні банери остаточно зіпсуються під дощем та вітром до нуля. Інших варіантів немає, – каже Галина Батюк.
Що каже місто
Щоб детальніше з’ясувати технічні нюанси реалізації проєкту, заплановані терміни, джерела й обсяги фінансування, редакція звернулася з офіційним запитом до міської влади.
У відповіді за підписом секретаря міської ради Віктора Синишина, нам повідомили, що «станом на сьогодні остаточного рішення щодо формату оновлення інформаційних стендів, присвячених загиблим Захисникам України, ще не прийнято. Наразі ще триває процес обговорення та узгодження остаточного формату «Алеї пам’яті» з родинами загиблих Захисників України».
Авторка: Євгенія Ступ’як
