«Смак дому» – це ініціатива родини Семчук з Верховини. Це дуже смачні страви для захисників на фронт, які достатньо лише підігріти. Серед асортименту – гречка з фрикадельками, горох з куркою, супи й гуцульські голубці.
У 2023 році Семчуки втратили на війні сина Миколу. Попри біль, родина не опустила рук, а навпаки шукала, де вони будуть потрібні. Найбільше цього потребувала Оксана Семчук – допомагати й бути корисною захисникам. Особливо побратимам її сина, які стали вже дуже близькими. Жінка об’єднала до ініціативи й інших матерів, які втратили на війні синів, пише Репортер.
Ми маємо все завдяки їм
У будинку Оксани та Василя Семчуків у Верховині – рух від самого ранку. Тут пораються п’ять жінок. Хтось нарізає овочі, хтось ліпить фрикадельки, а хтось їх смажить на електроплиті, поки є світло.
З одної кімнати до другої бігає Оксана Семчук. Жінка контролює все, аби всього ставало, аби її помічницям було зручно. Розказує, що сьогодні вони готують для військових гречку з підливкою та фрикадельками, а напередодні був горох з куркою.
Ідея готувати смачні домашні страви для захисників народилася не так давно. Пані Оксані дуже хотілося робити щось для військових руками. Адже того, що вони з сім’єю робили досі, їй було недостатньо.
Її син Микола Семчук загинув на війні 30 листопада 2023 року у Серебрянському лісі. Він був бійцем 12 бригади «Азов». Сину було лише 19 років. Микола – наймолодший серед загиблих захисників з Верховинщини.
Для родин загиблих кожні свята важкі, а тим більше різдвяні. Люди сідають за столи, веселяться, бо Святий вечір – Христос народився. А ми не змогли, – говорить пані Оксана.
На Святвечір жінка лише повезла пшеницю на цвинтар до сина, бо на Гуцульщині є така традиція. Цілий вечір сиділа, плакала, роздумувала, гортала телефон. В мережі побачила реторт-пакети й вирішила, що почне готувати для фронту, нехай по 20 пакетиків, але буде це робити. Вранці замовила потрібну техніку.
Я сказала чоловікові, якби ми віддали навіть усе до послідньої копійки, я не відчую, що помагаю. Мушу щось робити для них руками, – пригадує Оксана Семчук. – Дехто каже, що зброя потрібніша, а я думаю, що солдат не може бути голодним. Тут ми сідаємо за столи і маємо все завдяки їм. Вони також мусять мати все.
Тепер вас годуватиму я!
Семчуки купили за власні гроші машинку, яка запаює пакети, автоклав для стерилізації, спеціальний стіл, реторт-пакети та продукти на перший раз. Пані Оксана вивчила всю інформацію з мережі, питала у людей, які вже роблять страви таким способом. І робота поступово налагодилася.
От уже місцевим волонтерам, які їхали на різні напрямки передали 600 пакетиків їжі, а нещодавно два ящики відіслали на Лиман.
Ввечері чоловік буде відправляти Паші – побратиму сина, – розповідає пані Оксана. – Я його якось питала, чи він бачив таку їжу. Відповів, що один раз бачив, але їм ніхто такого не пропонував. То я й кажу: «Тепер вас годуватиму я». Допомагаємо усім нашим захисникам, але побратими мого сина – в першу чергу. Їх дуже мало лишилося.
Жінка показує на жовтий прапор з гербом «Азову». Там дуже багато прізвищ і позивних. Каже, половини вже нема в живих.
З Верховини з любов’ю
А якось пані Оксана взяла два реторк-пакетики з їжею та й пішла в райадміністрацію, аби показати, що вона робить, і розказати, що цього треба багато. Про її ініціативу розказали в районі, підтримали. Допомогли розробити логотип, роздрукувати етикетки – щоб на фронті знали, що ці страви зробили для них у Верховині. Допомогли й грошима.
Голова Зеленської селищної ради дав мені 10 000 грн на реторт-пакетики, то я купила їх 1000 штук, – звітує жінка. – Вчора подзвонив голова Верховинської РДА Василь Бровчук, казав, що організував ще 10 тисяч. Тобто на пакетики ми вже маємо.
За словами жінки, вони дорогі, але добрі, бо чотиришарові й досить міцні. Страви у цих пакетах можуть зберігатися досить довго.
До ініціативи «Смак дому» долучається багато людей. Хтось грошима на картку, хтось продуктами, хтось руками. А найголовніше, що цією ідеєю пані Оксана зуміла об’єднати інших матерів, які втратили синів на війні.
Мами продовжують боротися
Серед таких матерів, що приходять допомагати, Валентина Дідківська та Віра Марійчук. Жінки якраз чистять цибулю та моркву на підливу.
Син пані Валентини, Андрій Дідківський, загинув у перші місяці повномасштабного вторгнення. Він воював у складі 10 гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Понад місяць мати не знала, де він, лише згодом змогла поховати сина.
Спочатку нас, матерів, було зовсім мало – щось п’ять. Ми були сердиті на себе й на весь світ. Здавалося, що це горе нікого більше не стосується, – зізнається пані Валентина. – А потім я зрозуміла, що мушу жити достойно, бо моя дитина віддала життя. Познайомилась з Оксаною. Я також не маю бути байдужою. Я тут до кінця.
Віра Марійчук втратила сина Михайла у березні 2023 року. Він служив у 50 полку Національної гвардії України імені Семена Височана.
Гуцульські голубці з дрона
А це мої родинки – Леся Дроняк і Людмила Зюбак, сестри мого чоловіка, вони постійно приходять. А це наша сусідка Світланка Рубаняк. Аби ви собі розуміли, у неї 10 прийомних дітей! – перераховує ґаздиньок Оксана Семчук.
Ще, каже, окремо є жінки, які збираються і роблять гуцульські голубці – тоненькі, як пальчики. Хлопці їх дуже люблять.
Ще верховинські господині планують робити бограч, чанахи й різні супи. Пані Оксана наголошує, що це не сухпайки, а повноцінна домашня їжа, де є багато м’яса.
Усе має бути смачне і зручне, аби кидати з дронів, бо інколи нема як довезти, – пояснює пані Оксана. – У нас повністю готова їжа, що не треба води додавати, хіба солі як комусь не вистачає. Просто треба розігріти та все.
Зараз Семчуки замовили великий автоклав, аби можна було за один раз стерилізувати 100 реторт-пакетів. Бо нині можуть лише 40. А ще планують розширятися, бо кухня Семчуків усіх не може вмістити. З цим допомогла Валентина Дідківська, запропонувала приміщення при церкві. Там є світло, тепло, вода, там робота буде йти швидше, буде робитися більше, аби захисники могли скуштувати смак дому.
На сторінці пані Оксани є відкритий рахунок. Підтримати ініціативу «Смак дому» можна і треба за реквізитами:
ПриватБанк 4149 4990 7066 1952 (Оксана Семчук)
