Недавно прокуратура заявила, що збирається повернути громаді палац Рея, який занепадає у приватних руках. Але садиба на Рогатинщині – не єдина пам’ятка архітектури, якій за кілька років загрожує стати купою каміння. «Репортер» зібрав костели і замки на Франківщині, які варто побачити, поки вони ще стоять.
Костел у Кукільниках
Костел святої Марії Магдалини XVIII століття у селі Кукільники неподалік Галича – сумна пам’ятка, яка зараз є практично руїною. Римо-католицька парафія в Кукільниках була заснована в 1421 році, а через кілька років тодішнє містечко отримало Магдебурзьке право. Там збудували перший дерев’яний костел, який через два століття спалили татари під час набігу.
Тоді львівський архієпископ Ян Скарбек вирішив розпочати будівництво нового храму. Новий костел святої Марії Магдалини освятили у 1782, згодом у ньому встановили орган.
Після закінчення Другої світової війни польське населення виселили з околиць Кукільників і радянська влада закрила парафію. Костел служив складом хімічних матеріалів, від чого занепав. Храм продовжував занепадати і з часу Незалежності.
Читайте: Вражає величчю. Чому кожному варто побачити костел у Городенці
Зараз костел стоїть із зруйнованим дахом, але всередині збереглись залишки фресок і навіть зараз відчувається колишня велич храму. Перед ним розташовані залишки колишньої дзвіниці.
Закинуті маєтки у Залуччі
Село Залуччя на Снятинщині відоме колишнім маєтком родини Кжиштофовичів (Криштофовичів), який з кожним роком все більше стає руїною. Саме їм належала колись розкішна садиба. Інша вілла належала родині Ярузельських, які теж були через шлюб поєднані з Кжиштофовичами.
Найвідоміший представник роду – Войцех Ярузельський – свого часу був генералом польської армії та міністром оборони Польщі. Саме його родичі, за переказами, жили у Залуччі й були власниками маєтку.
З приходом радянської влади майно польських родин традиційно стало занепадати. Зараз обидві садиби стоять з вибитими вікнами і дверима, майже зруйновані. Про колишню красу нагадують елементи інтер’єру та екстер’єру будівель.
Замки у Чернелиці та Раковці
Будівництво замку розпочалось між 1607 та 1636 роками за ініціативи власниці Чернелиці Ядвіґи Язловецької. Під час польсько-турецької війни це була найбільша східна фортеця Речі Посполитої на правому березі Дністра. За переказами, кілька разів тут зупинявся польський король Ян ІІ Собеський.
У 1939 році, з приходом совітів, замок став нічий і почав занепадати, хоч формально й охоронявся як пам’ятка архітектури. До сьогодні зберігся мур і в’їзна брама, яка зараз є найкрасивішим елементом споруди. Її оздоблює герб «Погоня» та інші декоративні елементи.
Неподалік Чернелиці, теж на Городенківщині, розташоване село Раковець. Тут стоїть самотня вежа Раковецького замку, також пам’ятки національного значення. Колись замок на скелі збудували для придворного Домініка Войцеха Беньовського, його мури пережили сутички з козаками і турками. Зараз збереглася тільки вежа, яка, втім, дуже ефектно височіє на кручі Дністра.
Читайте: Врятувати пам’ятку. Чи зможе прокуратура повернути обласній раді Садибу Рея на Рогатинщині
Мисливський замок у Рожнятові
Містечко Рожнятів – із тих колишніх райцентрів, які не дуже можуть похвалитися красивими пам’ятками. Втім, колись там таки було на що подивитися, але, на жаль, до нашого часу майже нічого не збереглось.
З того, що ще можна відвідати, – мисливський замок Скарбка (Скарбека). Як розповідає сайт «Мандри невідомою Калущиною», він був збудований у XV столітті, мав дві бійниці, два підземні ходи: до лісу в урочище Батурин і до Василіанського монастиря. А ще був оточений ровом з водою.
Його будівництво пов’язують з графом Скарбком. Цей рід, разом з Потоцькими та Яблуновськими, належав до найбільших галицьких магнатів. Ще за Польщі, на початку ХХ століття, у будівлі розміщувався суд і поліційний відділок. Донедавна тут був райвідділ внутрішніх справ. Оздоблення зовнішніх стін ще нагадує те, що будівля колись була замком.
Неподалік, у селищі Перегінське, можна відвідати колишню каплицю Патріїв. Ця заможня родина свого часу, зокрема, придбала три дзвони – для місцевого храму, Гошівського монастиря і церкви святого Юра у Львові. Ховали членів родини Патріїв у великій каплиці, яка ще й дотепер стоїть на горішньому цвинтарі в Перегінську. У ній всередині був розташований позолочений іконостас та плита, на якій вибиті прізвища похованих.
Реформаторський костел у Цвітовій
Село Цвітова Калуського району розташоване далеко від туристичних стежок. Втім, там схована маловідома пам’ятка з цікавою архітектурою – реформаторський костел. Його спорудили у 1939 році, а у 1950-му там зробили колгоспний склад. Згодом там діяв історико-географічний музей, а зараз будівля належить греко-католицькій церкві.
Насправді доля цієї пам’ятки не така сумна, як інших, адже храм кілька років тому навіть відновив свою роботу, повідомляють у Войнилівській громаді. Та все ж реставрувати його поки не планують.
Читайте: То «Дністер», то «Трембіта». Які пам’ятки втратив Франківськ за останні роки
Костели сусідніх областей
У Тернопільській області, по сусідству з Прикарпаттям, причаївся гарний костел. Його щодня знищують час і погодні умови. У селі Турильче, за 75 км від Городенки, стоять руїни храму 1789 року. Він збудований у неоготичному стилі, а особливий тим, що всередині зберігся вівтар зі скульптурами розп’яття і святих. Красивим досі є й зовнішній вигляд храму. У радянські часи його використовували як зерносховище, реставрувати не спішать і тепер.
Ще один закинутий костел розташований у селі Годовиця неподалік Львова. Костел усіх святих збудований у XVIII столітті в бароковому стилі. Архітектором є Бернард Меретин, а скульптури приписують послідовникам Пінзеля. У радянські часи тут була пожежа, яка суттєво понищила і без того закинуту пам’ятку. Зараз розписані стіни колись розкішного костелу стоять під дощем і снігом, зовсім без даху.
Взагалі, на Львівщині таких руїн, напевно, залишилось найбільше. Наприклад, костели у селі Вовків та у місті Золочів, також стоять закинуті й руйнуються на очах.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.