Ткацький край. Як у Косові навчають давнім ремеслам (ФОТО, ВІДЕО)

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Зараз Косівщина переважно асоціюється з керамікою. Але колись у Косові найбільше було розвинене килимарство. Тепер давнє ремесло призабуте, зате є попит на інші види ткацтва.

Ткацькі традиції свого регіону намагаються зберегти на кафедрі художнього текстилю Інституту прикладного і декоративного мистецтва у Косові, пише Репортер.

Килим у кожній хаті

Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва входить до складу Львівської національної академії мистецтв. Всередині на стінах висять роботи студентів – від металевих артінсталяцій до керамічних виробів.

Кафедра художнього текстилю спеціалізується на усіх виробах, пов’язаних з тканинами. Це і різні техніки ткацтва, ручної вибійки, аплікації, створення килимів та гобеленів.

Ткацький край. Як у Косові навчають давнім ремеслам (ФОТО, ВІДЕО)
Оксана Гордійчук навчає студентів створювати килими на спеціальному верстаті

Викладачка кафедри Оксана Гордійчук каже: любов до гуцульського ткацтва, напевно, у неї в крові, від прадідуся.

Ткацтво – це моя любов, – говорить Оксана Гордійчук. – Я знайшла родинні джерела, і виявилося, що мій прадід працював у ткацькій школі у Косові. Він її закінчив, а потім залишився – чи викладачем, чи майстром. Але у 1914 році прадід відправився воювати на Першу світову війну і не повернувся. Згодом брат знайшов у старій будівлі в селі, звідки родина по материній лінії, зразок килима з традиційним малюнком, де польською мовою підписано авторство мого прадіда Павла Дзюбея. Я хочу поставити його в рамочку і повісити на стіну.

Також студенти вчаться копіювати давні гобелени

Крім прадідуся, ніхто в родині Оксани Гордійчук ткацтвом не займався. Але килими висіли вдома завжди, як у будь-якій косівській хаті.

Читайте: Не в музей, а в посудомийку. Гончар Сергій Дутка робить косівську кераміку сучасною

Зараз більше йдеться про кераміку, хоч у двотисячні говорили, що Косівщина – це різьбярський край. А я, працюючи над магістерською роботою, зрозуміла, що це ткацький край, – каже Оксана Гордійчук. – Просто таке ремесло майже вимерло, стало непопулярним. Помінялися смаки, дизайни приміщень і воно розчинилося. А колись на території Косова і околиць було близько 30 ткацьких майстерень. Переважно єврейські, але були й такі, що належали українцям.

Верстати в інституті – іменні

Геометрія без квітів

Орнаменти на косівському килимі – як і на гуцульських вишитих сорочках чи рушниках – геометричні, без квіткових елементів. Таке оздоблення притаманне Франківщині та Львівщині, а от на Буковині уже поєднують геометрію і квіти.

Килими на Прикарпатті – з геометричними орнаментами

Килимарство західного регіону дуже подібне між собою. Килими ми виготовляємо на горизонтальних дворемісних верстатах, на відміну від, наприклад, Полтавщини, де використовують вертикальні верстати. Кольори різняться: килим радянських часів мав яскраві контрастні барви, які зараз ми вже не дуже сприймаємо. А от килим Косова до 1939 року, який популяризував Михайло Куриленко, зовсім інакший. Він авторський, у художньому стилі.

Читайте: Сирні коники, олені й динозаври. Як на Косівщині вчили робити смачні іграшки

Михайло Куриленко був уродженцем Чернігівщини, який довгий час жив у Косові й опікувався розвитком гуцульських народних промислів. Він був підприємцем і, як каже Оксана Гордійчук, добрим менеджером, адже зумів зібрати талановитих художників, які творили якісні ескізи для килимів. Потім ці ескізи продавали навіть у Європу.

Інститут прикладного та декоративного мистецтва у Косові

Також до розвитку гуцульського килима доклалася спілка майстрів «Гуцульське мистецтво», створена у 1922 році. Втім її закрили під час першого приходу совітів у 1939 році.

Зараз на Косівщині залишилось небагато людей, які займаються килимарством. Крім втрати попиту на такий предмет декору в сучасних квартирах, є ще й питання оплати праці. Адже авторські килими коштують дуже дорого, бо на їхнє створення треба кілька місяців.

Авторська сорочка Оксани Гордійчук

Не ткачі, а художники

Під час навчання в інституті студенти мають змогу спробувати себе у виготовленні килимів. А також вивчають різні техніки ткацтва – різночовникове, перебірне, повсть та інші. Вивчають і роботу з тканиною: батик, вибійку, ліжникарство, трафаретний друк. Потім створюють дипломну роботу у техніці, яка їм найближча. Найчастіше це те, з чим вони працюватимуть після закінчення вишу.

Читайте: Краєзнавиця Ірина Пустиннікова: «Прикарпаття ризикує втратити свій найбільший внесок в архітектуру»

Все ж, за словами викладачки, щороку набирають замало охочих стати художниками-текстильниками. Тут навчаються практично самі дівчата, хоч колись ткацтво навпаки вважалося чоловічою справою. Є студентки і студенти з Прикарпаття, Волині, а є й з Одещини, Миколаївщини, Харківщини.

Ткацький верстат треба добре налаштувати перед роботою

Після випуску немало випускниць створюють успішні студії текстилю. Наприклад, Анастасія Григораш з брендом Zitkana, Марія Калинюк з брендом Kalyniuk design та інші. Але, щоб досягти успіху, одного таланту недостатньо.

Студентам треба мати менеджерські якості, щоб вміти просунути товар. А художники часто вразливі, інтроверти, – каже Оксана Гордійчук. – Ми даємо дуже круте ремесло. Випускники не йдуть на фабрики, які можливо їх би й годували. Але ми готуємо художників, нам не треба просто ткачів. Це люди, які можуть робити унікальні красиві речі. Але ще треба вміти їх презентувати.

Майбутній килим однієї зі студенток – на основі орнаментів писанок її батьків

Минулого року на кафедрі розробляли зразки тканин для дизайнерки Любові Чернікової. З того часу вона замовляє готову тканину за цими зразками. Також дизайнерка співпрацює з кафедрою для створення лінії одягу з використанням техніки вибійки. Таку тканину для Любові Чернікової зараз створює випускниця інституту.

Все ж, попри те, що на Прикарпатті, на відміну від деяких інших регіонів України, традиції дуже цінують, освіченості населення часто не вистачає, щоб берегти давні речі.

Зокрема, Оксані Гордійчук не раз доводилося рятувати авторські аксесуари чи килими, які просто хотіли викинути.

Також на ткацькому верстаті роблять орнаменти для вишиванок
Ткацька робота – досить клопітка

Колись я побачила, як купа щебеню у місті накрита старовинним килимом. Я купила власнику клейонку та забрала той килим, – каже викладачка. – Вдома відіпрала і занесла у музей. Там був унікальний малюнок. А люди не знають – і викидають.

Все ж одягове ткацтво – одне з найзатребуваніших в інституті. Тож є шанс, що давні вміння житимуть і далі.

Авторка: Ольга Романська

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Шепіт полонин_3
тисячовесна (1)
Каплиця Городенка_22
ОСТАННІ НОВИНИ
775419815_1066563376017891_7917718920966584660_n
Семеро постраждалих у двох районах: поліція розслідує три ДТП на Прикарпатті
sud
Жителька Снятинщини отримала 22 телефони у поштоматі без оплати
777824966_1055304376894868_7620452147394264154_n
У ДТП на Львівщині постраждали четверо пасажирок з Івано-Франківська
775537618_1087845217088865_4615496789359742007_n
На Говерлі стало зле 15-річному хлопцю: допомагали гірські рятувальники
777151243_1066471919360370_3447714996294410461_n
На Надвірнянщині чоловік розбив пляшку та напав на підлітка: потерпілий у лікарні (ВІДЕО)
776497504_1824845515169248_9045543040976603847_n
На дорозі до Івано-Франківська запрацює новий комплекс автофіксації порушень ПДР
775260555_1337986621655084_2512750338466631237_n
На Прикарпаття повертається звільнений з полону захисник Руслан Костюк
774595478_803695436135721_7795286006810183094_n
Понад дві сотні бойових зіткнень на фронті: Генштаб оновив дані про ситуацію та втрати ворога
На війні загинув прикарпатець Михайло Когут
Прикарпаття втратило військових Андрія Гільтайчука та Івана Соколюка
Шепіт полонин_3
«Споконвіку полонини були і будуть». Як на Косівщині влаштували ярмарок на підтримку війська (ФОТО, ВІДЕО)
тисячовесна (1)
«Тисячовесна» і не тільки. У Франківську обговорили основні виклики у сфері культури та як їх долатиме держава
БУ
Руслан Марцінків: «Бюджет участи» ще більше переорієнтований на підтримку ЗСУ
Прокрутка до верху