Надвірна має аж два замки – Пнівський, який багато хто знає і був там, а також ще один у центрі міста – замок Краснодвір, який часто оминають увагою. Його й намагаються врятувати, досліджувати й популяризувати надвірнянські активісти. Маленькими, але впевненими кроками.
Кажуть, до 2026 року тут буде таке, куди їхатимуть з усієї України брати приклад, пише Репортер.
Флєцькі пляцки
За словами голови громадської організації «Надвірнянський туристично-інформаційний центр» Володимира Гринішака, цим замком він з командою почали займатися минулого року. Чому? Каже, розуміли, що ця спадщина гине і треба щось робити.
Тоді ж подалися й виграли перший грант від ЄС. Перше, що зробили, – написали стратегію. Аби це не був лише громадський документ, звернулися до міськради, щоб стратегію затвердили офіційно. Розписана вона до 2026 року. Якщо все вдасться, то це буде унікальний приклад, запевняє Гринішак.
У тій стратегії прописана основна мета – створити театр їжі замку Краснодвір. Чому саме їжа?
«Перебрали безліч варіантів, – розказує Володимир Гринішак. – Розглядали і обсерваторію, різні види музеїв, освітні центри, галереї. Але музей – це споживання коштів, а треба щось таке, що буде само на себе заробляти. У Надвірній велика гастрономічна спадщина, наприклад, флєцькі пляцки. Також місто славилось масарями – це ті, що ріжуть свині та обробляють м’ясо. Можна було зробити у вигляді забігайлівки, але ми хотіли щось таке, що буде викликати емоції у людей, а це театр. І маючи цю гастрономічну спадщину в поєднанні з замком Краснодвір, вирішили, що це буде театр їжі».
До теми: Володимир Ідак: «У нас не цінують автентичні об’єкти і брутально їх переробляють»
Цікаво, що місцевих називають флєками. Вони між собою так називаються самі. І це не образливе слово. Воно має давню історію. Отож, коли тут був замок, прості люди жили за його межами. Для вельмож готували різні смаколики, а відходи, зокрема, нутрощі – флєки, викидали за межі. От, прості люди їх брали, вимивали добре у річці, яка текла через центр міста, варили чи смажили та їли. І донедавна старожили готували страву флєчка – з телячих шлуночків.
А флєцькі пляцки – це неймовірно смачні печені десерти. Ними, кажуть, надвірнянські ґаздині славилися на все Прикарпаття. Рецепти передаються з покоління в покоління лише між своїми. Кожен унікальний і неповторний. Їх тримали у секреті. Наприклад, могли й розповісти рецепт, але спеціально недоказати якийсь інгредієнт чи дати неправильні пропорції.
Отакою має бути родзинка проєкту, яка мусить притягувати туристів і допомагати досліджувати замок Краснодвір.
Старший за Пнівський
За словами начальника управління культури і туризму надвірнянської міськради Олександра Зварчука, до сьогодні Краснодвір практично недосліджений.
«Археологічні дослідження на цьому замку почали робити ще у 2008 році, – говорить Зварчук. – Було декілька експедицій – у 2008, 2009 та 2011 роках. Залучали туди всіх відомих археологів Західної України. Його довший час не сприймали серйозно. Тоді замками опікувалося управління архітектури, але дивилися крізь пальці. Тоді вдалося віднайти найдавніші експонати, ще початку ХVII століття».
Читайте також: Знайти шосте чуття. Франківський театр ляльок готує виставу, яку не можна буде побачити (ФОТО)
Каже, минулого року залучили експертів з Державного інституту охорони культурної спадщини. Приїздила технолог-реставратор Юлія Стріленко, яка ще у 1970 році досліджувала кладки Пнівського замку. І зараз працювала з пробами кладок Галицького замку, Пнівського та Краснодвору.
«Дослідження показали, що кладки замку Краснодвір і Пнівського досить подібні, але аналогія першого відноситься до відомих вивчених замків ХІІ століття, які є на Закарпатті, – Хустський, Середнянський та Невицький, – каже Олександр Зварчук. – Краснодвір – старший за Пнівський. Він міг бути у володіннях Куропатвів, магнатів угорського походження. Коли його зруйнували, то побудували Пнівський. Георадарні дослідження показали, що там є пустоти, тобто підземні ходи від Краснодвору до Пнева».
Люди хочуть автентики
«Спершу була версія, мовляв, а давайте ми спочатку зробимо археологічне дослідження, але прикинули, що це історія точно на 40 років і вимагатиме величезних ресурсів, яких нема, – стверджує Володимир Гринішак. – Тому вирішили зробити продукт, який би генерував дохід, і з того до ходу ми б мали можливість фінансувати дослідження».
За його словами, їм навіть повезло, що об’єкт не занесений до жодного реєстру, інакше б активісти просто потонули в паперах.
Нині від замку в центрі Надвірної залишилася вежа й шмат стіни. Активісти вичистили підвали вежі та вивезли 60 машин ґрунту. Він напирав на вежу та руйнував її. Минулого року на території провели мистецький пленер і дев’ять картин продали на аукціоні. Частину коштів віддали на дослідження.
До теми: Як київські експедиції шукали у Франківську Польшу та Австрію (ФОТО)
Збережену вежу і частину стіни хочуть законсервувати, і воно все буде під склом.
«Ми не хочемо його псувати. Люди прагнуть автентики, доторкнутися до того каміння XIV-XV століття, – вважає Гринішак. – Тут безпосередньо і плануємо зробити театр їжі. Переодягнені актори передаватимуть атмосферу середньовіччя. Це буде повноцінний театр, лише глядачі ще й зможуть поїсти».
Збоку в парку побудують сучасний візит-центр, звідки через підземний перехід можна буде пройти до вежі – купивши квиток. Усі вилучені кошти знову підуть на дослідження.
Цінна кожна дрібничка
Також три тижні тому у Надвірній стартував проєкт «Мистецька резиденція замку Краснодвір». Його реалізовують за грант від Українського культурного фонду. Проєкт подавали спільно з міською владою. Його бюджет – 355 тис грн.
Тут знову проводять археологічні дослідження – це роблять здебільшого волонтери. Також нещодавно розкопки закінчили студенти історичного факультету Прикарпатського університету.
Володимир Гринішак каже, час від часу долучаються різні активісти та просто небайдужі надвірнянці. На розкопках працювали й атовці зі своїми дітьми. Знайшли кілька артефактів.
«Просіваємо купи ґрунту довкола, аби не загубити щось цікаве і цінне, – каже активіст. – У нас цих речей обмаль і ми до кожної речі, до кожного камінчика ставимося, як до великого скарбу. І хочемо показати, що все залежить від нас, від активності громади та бажання щось змінювати. Тому розумні рішення у поєднанні з волонтерством мають приносити добрий результат».
У вересні на «Мистецьку резиденцію» також чекають 45 дітей з Івано-Франківської, Рівненської та Луганської областей. Вони протягом кількох днів будуть тут малювати, ліпити, витинати. Частину робіт знову ж таки хочуть продати на аукціоні.
Ще буде «екологічний» оркестр – робитимуть інструменти зі сміття.
Цього року в замку планують зробити ще один проєкт, який виграли від США. Хочуть побудувати середньовічний будівельний кран. І це буде перший подібний об’єкт на території України і ще один додатковий магніт для туристів.
Авторка: Світлана Лелик
Comments are closed.