У 1993 році письменник Юрій Андрухович переїхав у нову квартиру на вулиці Івасюка. Район хоч і не центровий, але зі зручним сполученням, плюс – річка поруч. А по сусідству споруджувалась якась модернова споруда.
Потім будову завершили і виявилось, що то молитовний дім єговістів, який офіційно називався – Зал Царства Свідків Єгови, пише “Репортер”. Андрухович
А ще у квартирі Андруховича на Івасюка був телефон із чудернацьким номером, що без проблем запам’ятовувався – 70 000. І ось, після відкриття єговістського будинку, до квартири почали надзвонювати «свідки». Скоріш за все, номер їхнього храму відрізнявся від квартирного на якусь одну цифру. Дзвінок міг пролунати будь-коли – від шостої ранку до першої ночі…
Читайте Легенди Станиславова. Театральний стриптиз
Спочатку письменник страшенно нервував, пояснюючи абонентам, що вони помилилися номером. Але згодом звик і заспокоївся, а інколи навіть жартував.
Наприклад, коли його питали, чи то Зал Царства свідків Єгови, він спокійно відповідав: «Ні, секретар залу царства наразі відсутній, але я передам ваше повідомлення».
Читайте Легенди Станиславова. Про смертника і костел “Аве Марія”
На початку 2000-х письменник перебрався ближче до центру, змінив телефон і з «царства» його більше не турбували.
