Коли дивишся на будівлю філармонії – колишнього міського театру – важко припустити, що її звели в далекому 1891 році.
На споруду кінця ХІХ століття вона аж ніяк не тягне – якась надто проста. Хоча колись театр мав купол, портик з колонами, багато ліпнини та інших архітектурних оздоб. Але під час Першої світової війни туди влучило кілька артилерійських снарядів і будівля багато років стояла пошкодженою.
З великим трудом музично-драматичне товариство, що опікувалось театром, знайшло гроші на реконструкцію. Проект робив інженер Станіслав Треля. Це був досвідчений фахівець, який вже займався відбудовою міської ратуші. Але результат його праці вийшов трохи інакшим. Чому?
Якраз Треля тут геть не винен! У газеті «Кур’єр Станиславівський» за 1929 рік є фото його проекту.
Там театр прикрашений колонами, рустованим каменем, арковими віконними прорізами. Натомість… забракло грошей. Журналісти скаржились, що нестача сягала 100 тисяч злотих. Через те вирішили зосередитись на внутрішніх комунікаціях – встановили нову систему вентиляції, центральне опалення, модернізували електропроводку, замінили крісла. А ось на екстер’єрі зекономили.
6 жовтня 1929 року оновлений театр урочисто відкрили .
Втім, зовнішні роботи тривали ще три роки і були завершені у вересні 1932-го. Але це було зовсім не те, що на початках проектував Станіслав Треля.
Іллюстрації з колекції Зеновія Жеребецького
