Як кажуть, нас у Європу не приймають, утім, Європа давно сама прийшла до нас. Маємо в обігу євро, маємо євроремонти, єврохімчистки, євророзетки. І кожен прагне прорекламувати свою продукцію іноземною мовою: візитки, меню, путівники, вивіски тощо. Але чи справді вони нас рекламують? У якому світлі: позитивному чи негативному?
Не можна не згадати художню галерею у центрі Івано-Франківська. Не так давно вона поновила фасад, який одразу привертає увагу та милує око. Якщо не знати англійської. Вивіска з обох боків будинку повідомляє, що галерея належить Національній Спілці художників України. Двома мовами. З державною усе в порядку, а от англійська – жахлива. «The National Ukraine Artist’s Unions». Тут кожне слово є «шедевром».
Перед назвою Спілки поставлено означений артикль «the». Куди ж без нього? Якщо англійська – обов’язково клади артикль: чи він потрібний, чи ні. Але при такій побудові речення, він точно недоречний. Слово «Ukraine» (Україна) чомусь поставлено у середину, а має бути на кінці виразу. Далі виявляємо, що в місті функціонує не одна спілка, а декілька спілок. Бо до слова «union» дописали закінчення множини «s», от і виходить – «спілки». І останнє: якщо вірити перекладу, то членами усіх цих «спілок» є лише один художник. А все тому, що «‘s» поставили не там, де треба.
Звісно, завжди є декілька варіантів перекладу. Втім, можна запропонувати один – універсальний. На вивісці мало бути написано: «The National Union of Artists of Ukraine».
А те, що є зараз, приїжджий англомовний турист прочитає так: «Спілки художника національної України» або «Національної України художника спілки».
Та отримає незабутні враження.
Оксана Карбашевська,
кафедра англійської філології ПНУ ім. Стефаника
Comments are closed.