Аварійна спокуса

Як і чимало наших публікацій, ця визріла зі звернення однієї з читачок. Жінка обурилася тим, що в івано-франківському парку імені Шевченка з’явився атракціон «Кулі на воді». Мовляв, музика там надто гучна, квитків чомусь не видають, а хто рятуватиме дитину, яка не вміє плавати, коли раптом щось станеться, – взагалі не зрозуміло.

Великі очі

Отже, «Репортер» пішов до парку. Збентеженість і настороженість тамтешніх працівників видно неозброєним оком. Дехто просто ухилявся від розмови, інші казали, що на всі запитання відповість власник. Відмовились від бесіди і працівник каси, і адміністратор. Щоправда, один з операторів‑контролерів, Богдан Рожнятовський, таки розговорився. «Якщо загалом, то наші механіки працюють сумлінно. Кожен із них щодня перевіряє технічну справність атракціонів, – зауважує контролер. – Ми приходимо об одинадцятій годині, вони – о восьмій ранку. Тому наші атракціони безпечні. Правда, часто люд насторожує «Башта вільного падіння». Втім, до першої спроби. Потім хочуть ще».

Ідемо до куль. Музику чути здалеку. Надто гучно – це м’яко сказано.

В інструкції про «Кулі на воді», яка прикріплена до дерева, написано: «Перед тим, як людина опиняється всередині, необхідно зняти взуття, залишити сторонні предмети, що можуть пошкодити кулю чи нанести людині травму. Невиконання вказівок інструктора, намагання самостійно приймати рішення під час входу чи виходу з кулі, спрямовує до відповідальності за самого себе». Там же сказано, що «навмисне невиконання правил поведінки тягне за собою інцидент, який буде розглядатися згідно з чинним законодавством, і будуть залучатися правоохоронні органи».

Отже, за збереження куль власник подбав, попередивши клієнтів про розправу в разі неадекватних дій. А хто буде дбати про безпеку людей – невідомо.

Інструктор цієї атракції, не надто привітний хлопчина, відразу запропонував зв’язатися із власником куль – Михайлом Назаровим. Про роботу та свої функції говорити відмовився, лише промовився, що його робочий день закінчується близько десятої вечора. Вартість п’яти хвилин – 20 гривень. Квитків, справді, не дають. Клієнтів вистачає. Напевно, рентабельний бізнес…

«Усі дозволи на проведення цього виду підприємницької діяльності в мене є. Окрім того, директор парку має відповідний договір про нашу співпрацю, – говорить Михайло Назаров. – Стосовно якихось скарг, то нам жодних претензій ніхто не висловлював. Дивно чути подібні закиди щодо небезпеки… Натомість люди задоволені, музика нікому не заважає і відповідає сучасності».

То хто ж відповідає за ті кулі?

Дозволи та порушення

«Відповідальність за користування цією розвагою повністю лежить на підприємцеві, – говорить Микола Піруг, начальник відділу експертизи піднімальних споруд Карпатського експертно-технічного центру (КЕТЦ). – Цей атракціон не є об’єктом підвищеної небезпеки, а тому обстеженню і технічним оглядам не підпадає. Натомість, є діти, які не вміють плавати, та й гарантії, що куля ніколи не лусне, мабуть, не дасть ніхто. Тож, на озері має бути, принаймні, водолаз». За словами підприємця Назарова, забавка цілком безпечна, дно перевірили, все в нормі.

Оскільки за все, що діється в парку, відповідає його дирек-тор, звертаємося до Володимира Ротару. «Моє завдання – перевірити, чи мають власники атракціонів дозволи на їхню експлуатацію від КЕТЦ, – говорить він. – Решта – ціни, техніка безпеки, інше, – відповідальність власника, який орендує територію в міста».

Коли йшлося про загальне, усі відповіді пана Ротару були зрозумілими, аж доки не дійшло до конкретних прізвищ. На запитання, від кого підприємець Назаров отримав дозвіл на експлуатацію «Куль» і місце в парку, той відказав: «Не пам’ятаю, треба подивитися документацію». Дивно, бо, за словами власника атракціону Михайла Назарова, він працює саме з дозволу Володимира Ротару. Потім директор парку взагалі обурився та заговорив про підставу. Казав, що здогадується, хто саме телефонував до редакції. «Репортер» і так знає, хто, але, напевно, Ротару мав на увазі когось іншого… Отже, розмова з директором парку виявилася не надто продуктивною.

А що скажуть експерти? На відповідність вимогам нормативно-правових актів охорони праці паркові атракціони перевіряє Держгірпромнагляд. «На початок цьогорічного сезону ми виявили ряд порушень, але зараз вони усунуті, усі паркові атракціони у технічно справному стані, – стверджує начальник управління праці Держгірпромнагляду Андрій Іванишин. – Біля кожного з них мають бути правила користування. При посад-ці оператор повинен оцінити вік і стан людини. Наприклад, у нетверезому стані саджати когось на карусель неприпустимо».

Небезпека з-за кордону

Статистика каже, що найбільше трагедій, якщо не враховувати ДТП, трапляється на відпочинку або в домашніх умовах. Час від часу звучить інформація про те, що небезпечними для українців стали гойдалки‑каруселі, списані за кордоном, а потім завезені та встановлені в Україні.

Два роки тому двоє людей загинули і ще вісім були важко поранені в парку відпочинку «Дружба» у Луганську. Там впала карусель «Центрифуга». До речі, лише в ході розслідування було встановлено, що луна-парк працював без дозволу. Не так давно трагічні випадки були у Тернополі та Києві.

Цьогоріч на Прикарпатті експерти забракували у Калуші три атракціони із семи: «Веселі гірки», «Автомобільчики», «Ланцюгову карусель». Два з них взагалі демонтували. У Бурштині ще три роки тому опломбували всі атракціони без винятку. Проте, ще й дотепер місцева влада не спромоглася їх ані демонтувати, ані відновити. Кажуть, через відсутність коштів. Нічого, що біля заржавілого металу грається дітвора…

В Івано-Франківську нині функціонують усі 16 атракціонів. Три з них – «Вежі вільного падіння», «Оглядове колесо», «Ланцюгову карусель» – спеціалісти відносять до гойдалок підвищеної небезпеки.

До ста років

Поки вичитуємо, які атракції пропонують для дітей і дорос-лих у парку атракціонів «Лис Микита», до каси підходить одна з мам і просить квиток на «Потяг». Вона каже, що сьогодні взяла з собою тільки шестирічного сина, тому зможе оплатити для нього і машинки, і поні. А коли приходить усім сімейством, то її кишеня добряче міліє.

На один похід до парку із двома дітьми треба мати як мінімум 100 гривень, підрахувала мама Соломійки та Захарчика Ірина Микитюк. Вона каже, що для пересічної сім’ї складно щосуботи дозволити собі таку розкіш. «До того ж, атракціони старі, ще з часів мого дитинства, – говорить Ірина. – А для дітей має бути все яскраве. А відколи почула, що на вершині «Оглядового кола» не так давно впродовж двох години просиділи якісь дівчатка, з того часу про цей атракціон забула».

Натомість, власник паркових атракціонів Олег Олексюк каже, що у Франківську ціни на квитки помірні – у два-три рази нижчі, ніж, наприклад, у Чернівцях. І, до речі, за словами тих же експертів, якщо зношеність металу і циклічність навантаження відповідають нормам, то навіть столітній атракціон може пройти техогляд, і власник матиме дозвіл на його експлуатацію…

На час виходу номера «Репортер» отримав заключення першого заступника міського голови Миколи Саєвича, який повідомив, що про всі нормативні документи та дозволи підприємця Назарова директор парку Ротару відзвітувався. Щоправда, під час дослідження усієї ситуації з парковими атракціонами, зокрема щодо підприємця Олексюка, виникло чимало запитань – щодо оренди території, дозволів на встановлення нових атракціонів, іншого. Наразі скласти відповідні протоколи доручили начальнику інспекції з благоустрою Степанові Кукулі.