Теги

Slider

Browsing

“Якщо ця людина зайшла, то і я теж маю мати змогу туди зайти і пот­рібно це вимагати, – каже Щебетюк. – І це ніякі не особливі потреби, це нормально – мати змогу потрапити в будівлю, в яку можуть потрапити інші».

«Звісно я був тверезий, – переконує Ільницький. – Я взагалі не п`ю. У мене просто тиск піднявся. Я навіть був готовий пройти тест на драгері, але у них не було драгера».

«Вже всі скучили за домашнім затишком, побутом, – говорить Михайло, чути, як затягує цигарку. – Пам’ятаю, коли демобілізувався, то волонтери з Лисичанська запросили до себе додому. Зайшов до хати й кажу: «Боже, я забув, коли фіранки на вікнах бачив».

Він звернувся до копів і розповів, що його знайомий вимагав у нього погасити борг, якого, за словами потерпілого, не було. Тоді поліція почала розслідування щодо вимагання (ч. 2 ст. 189 КК України).

“Ви не знаєте, куди ви приїхали! Це бандерівський край! Сюди приходили різні окупанти – і нічого від них не залишилося. І коли до нас прийдуть окупанти з “Укргідроенерго”, то під кожною вашою машиною, під кожною бетономішалкою буде горіти земля”, – виступив Ігор Терлецький

Цього разу «Репортер» відзначає у своїй постійній рубриці сім’ю госпітальєрів – Сергія і Тетяни Морозів. За те, що навіть у біді об’єднали навколо себе величезну кількість друзів.

Держипільський каже, що у виставі кожна роль і кожна деталь – не випадкова. Команда вистави, готуючись до прем’єри, їздила в Париж і відвідала могилу Модільяні.