Тих, хто повертається, стає все більше, а буде ще більше. З абсурду повертаються в абсурд, додаючи свого абсурду. Школа життя виявляється невжитковою. Порозумітися ще важче, ніж розповісти.

Можна міняти способи життя і розуміння, але неможливо змінити жодної прожитої години. Так зване виправлення і редагування є не поверненням, а потребують нової, майбутньої порції часу. І вислів «пощастило жити у такому то часі» заради власного спокою слід скоротити до «пощастило жити у часі», а ще простіше – «пощастило жити».

Маленьким школярам також не доведеться здавати читання на швидкість. Тепер акцент ставитимуть не на темпі, а на розвитку якісного читання.

Одного разу нам навіть відмовили у можливості доїхати автобусом до Шацька. У нашому великому товаристві, крім жінок і дітей, були, мов у прадавньому ісландському епосі, ще й пси. Два досить великі підлітки – він і вона – які виховувалися не так нами, як один на одному

Цілком може бути, що про щось подібне колись писав чи принаймні згадував Борхес або якийсь інший інтелектуальний байкар. Легко собі уявити забуту історію про, скажімо, «першу каліграфічну війну». Затяту і тривалу війну всередині міста-країни, яка розпочалася і велася через суперечності у написанні кількох ієрогліфів або через те, де і коли їх дозволено чи не дозволено зображати

Хоч як це прикро, але незалежність і суверенітет не є одним і тим самим. Ще прикріше, що незалежна Україна за тими глибокими європейськими розуміннями все ще не є суверенною державою на околиці Європи.

З понеділка по п’ятницю, 8-13 серпня, у Карпатах відбудеться найбільша неформальна літературна подія літа – «VII Літня літературна школа». Відомі письменники поділяться власним літературним досвідом

Приміром, в будівлі міського антимонопольного комітету раніше розташовувався бордель, а підвал однієї зі шкіл слугував катівнею НКВС.

Улюблена дочка імперії. Та, яку імперія плекає, та, на яку покладає усі надії, та, якій врешті дістанеться все. Відколи Росія стала Росією таємні служби виявилися тою єдиною сферою, у які Росія справді вкладає все, що має. І навпаки, єдине, що вона по-справжньому має – це таємні служби, розвідка.

Композитори Роман Грогорів та Ілля Разумейко крім препарованого роялю, віолончелі та ударних використовують вібрафон, toy piano, калімбу, контрабас, трохи розлаштовані скрипку та гітару і навіть друкарську машинку.

«Людина має право на висловлення своєї думки, якщо та думка не є нищівною для суспільства. А слова Коцаби не є нищівними, тому що розширювали спектр різних поглядів і бачень. Насправді люди уникали мобілізації. Більшість свідомих і розумних людей уникали того, щоб потрапити до війська, тому що неясною була ця війна», – каже Прохасько.

Саме автомобілі стали таким очевидним чинником середовища, якого вже майже не сприймаєш як щось ненормальне, і потрібне зусилля пам’яті, щоби реставрувати образ простору, в якому їх було зовсім мало. Недаремно фотографи, які хочуть зняти справжній чистий вигляд наших старих міст, роблять це вночі або під ранок, коли вулиці відносно порожні.

Роман Прохаська отримав форму першої в історії світової музики сонОпери – пледно-матрасний концертний зал засинав та прокидався під звуки квадромузичного інструментарію:

По-перше, кажуть вони, щось говорити про педагогіку не можуть люди, які не працюють у освіті, по-друге, йдеться ж про дітей, а діти – це святе.

У ніч з 9 на 10 липня в одному з павільйонів Національного комплексу «Експоцентр України» відбудеться показ сонОпери «НепрОсті» за однойменним романом Тараса Прохаська в рамках арт-програми фестивалю Atlas Weekend.