“Найгірше було, коли нас, полонених, в Луганську возили прибирати трупи, – пригадує Лелявський. – Бачив згорілі українські танки, наших загиблих солдат. Сприймав це як спокуту за якісь попередні провини, як випробовування і так себе заспокоював. І досі так думаю. Але той жах має закінчитись, ті випробування ми мусимо подолати».
Теги