Влітку у Франківську, певно, найбільше галасу в одному місці міського парку, за рестораном «Ромашкан». З 1994 року тут працює парк атракціонів «Лис Микита». І саме сюди у вихідні дорослі франківці приводять свою малечу, аби покатати на каруселях.
Пішов туди й «Репортер», але не відпочивати, а працювати.
Техніка потребує уваги
За старшу тут – Марія Триобчук. Елегантна жінка сидить біля атракціону «Корабель». На ній робоча жилетка з вишитою назвою «Лис Микита». Пані Марія збирає квитки у дорослих і дітей, дивиться, чи всі пристібнулися, та вмикає атракціон. Великий човен зі скрипом ковзає вгору-вниз.
Пані Марія працює в парку вже понад 20 років. Знає всіх і все. Тож стоїмо біля неї, розпитуємо, роздивляємось – стажуємось.
Читайте також: «Парасолька» єднає майстрів. На Промприладі запрацював відкритий цех (ФОТО)
«Багато батьків перепитують: «Ой, то страшно? А чи безпечно?» – усміхається жінка. – Я заспокоюю, що майстри у нас надійні, і все справне. Відколи працюю, жодного неприємного випадку не було».
Загалом у парку є 16 атракціонів для різного віку – від трьох років і далі.
«Поки нема людей, давайте підемо до наших майстрів. У нас їх двоє, – говорить пані Марія і веде до майстерні. – Працюють вони щодня з 8.00. Тут усе перевіряють, перш ніж ми прийдемо на роботу. А ми виходимо з 11.00 і працюємо до 20.00».
Читайте також: На всіх місця не стане. Куди у Франківську віддати дитину на літо (ФОТО)
З темного приміщення виходить пан Сергій (не хоче називати прізвища). Дуже по-діловому розповідає, що кожна техніка потребує уваги. От, вони й проводять техогляд, поки ще немає людей.
«Ми працюємо цілий рік, – говорить майстер. – Якраз на зиму все виключається, забирається і робиться ревізія. Розбираються мотори, заміняються підшипники і все, що потрібно. Нема такого, що якийсь один атракціон ламається найчастіше. Просто до старіших треба більше уваги. Оглядове колесо – одне з найстарших, але воно теж безпечне».
Крім того, за словами пана Сергія, щороку всі механізми в парку перевіряє ДП «Карпатський експертно-технічний центр Держпраці». Каже, приїздять з різними приладами, з вишкою і дивляться до всього.
Зупиніть колесо
Пані Марія знову збирає квитки, слідкує за безпекою і запускає «Кораблик». Розказує, що їхня робота сезонна – від тепла до тепла, з травня й до вересня.
У когось з працівників є основна робота, а тут вони підпрацьовують, хтось уже на пенсії, але сили є, вдома сидіти не хочеться. Також за кожним закріплений певний атракціон, а то й два. Хоча всі знають роботу кожного, бо інколи треба підмінити.
Читайте: Драйвове літо. Які фестивалі варто відвідати у 2021 році (ПЕРЕЛІК)
«Коли нема погоди, нема й клієнтів, бо хто піде мерзнути й мокнути на атракціони? – каже пані Марія. – Але сонечко – і всі тут. Ой, а як ми тяжко карантин пережили… І навіть зараз вже не те, як було до пандемії. Студентів завжди багато було. Постійними клієнтами були іноземці. Дуже полюбили ланцюжки. Їх на цілий парк було чути, так раділи».
«Колесо оглядове» теж люблять, але то більше парами, – підходить колоритна працівниця з беджиком «Зоря Черевата». – Там гарний краєвид на озеро, місто. Особливо зараз, коли все цвіте».
«Раз прийшов якийсь хлопець і питає, мовляв, чи ми не могли б зупинити колесо на деякий час, коли він буде на вершечку, – пригадує Марія Триобчук. – Ми здивувалися, а потім він пояснив, що хоче освідчитися своїй дівчині. Зупинили. Такі щасливі спускалися потім, дівчина з букетом – молодці!».
«Ну, попробувала б не сказати «так», сиділи б там до вечора», – жартують жінки.
Квиток на двох
Пані Зоря керує атракціонами для зовсім маленьких. Якраз катає маленьку дівчинку на «Літачку». Дитина дуже тішиться, але, здається, ще більше радіють її батьки.
«А тепер будемо розкручувати тебе у другий бік, – звертається контролерка до дівчинки й перемикає кнопку. – Півтори хвилини в один бік і стільки ж у другий. Ставлю будильник на телефоні. Не біда, як трошки більше покатається, але біда – коли менше. Треба, аби клієнт був задоволений і ще до нас прийшов. Але приходять, дякують. Мені подобається, як дітей вчать: «Дай тьоті квиточок», «Скажи, будь ласка», «Дякую». А діти лепечуть. Так приємно».
«Які тут обмеження за віком?» – звертається до пані Зорі якийсь тато. Він приїхав на ровері, а у велокріслі сидить маленька дівчинка.
«З трьох рочків, – усміхається жінка. – Ваша підходить, якщо не буде боятися. Можемо спробувати перше коло і подивимось, як їй. Якщо буде боятися, то я вас включу на тих «Чашечках». Ви нічого не втрачаєте. Лиш візьміть квиток».
Чоловік якось без настрою тягне ровер з дитиною до великої черги, а там стоять батьки з нетерплячими малими, які кататися хочуть просто вже. Але черга минає швидко. Багато дітей йдуть до атракціону «Лебеді». Там за пультом Ірина Микитюк. Вона тут перший сезон. Схожа на якусь добру бабусю з мультфільмів – кучеряве сиве волосся, в окулярах і з дуже добрим поглядом.
Розповідає, кілька років вже працювала в парку, а потім поїхала на заробітки за кордон. От, зараз повернулась.
Читайте також: Дрібниці мають значення. Христина Магас – про те, як працюють «Малі Ґранти»
«Тоді була на атракціонах для геть маленьких – на «Чашечках» і «Човниках», а зараз на «Лебедях», – розказує жінка. – Він дуже популярний. Там є кнопка і кожен сам собі може підняти «Лебедя». Сідають батьки з дошкільнятами. Батькам подобається, що квиток один, а кататися можуть вони обоє з дитиною. Коштує – 60 грн».
Найдорожчий квиток на «Стеллу» – 100 гривень. Цей атракціон для дорослих і таки екстремальний. Потім є за 60 грн «Лебеді» й «Машинки». За цим квитком може кататися хтось з батьків і малюк. І решта атракціонів – по 40 грн. Усі розраховані на три хвилини, найдовше – п’ять хвилин – працює колесо.
Бракує сміху
«Мамо, я тут посиджу, а ти біжи за квитком», – командує хлопчик років десяти на «Веселих гірках». Усі довкола заходяться сміхом. Лариса Михайлюк пояснює малому, що так не можна. Він має вийти, а потім знову зайти з квитком. Жінка керує цим атракціоном.
Посміхається, що вже й не знає, скільки тут працює. І це її улюблена карусель.
«Якщо чесно, я сама кататися на атракціонах не дуже люблю, але мені подобається, коли люди радіють, сміються, кричать, – каже жінка. – Я від них набираюся того азарту».
А любителів екстриму не бракує. Найдрайвовіші атракціони для молоді – «Міксер», «Супер-пупер» і «Стелла». То такі, що аж дух перехоплює.
«Колись ще був «Клоун», який перевертався з ніг на голову, – пригадують працівниці. – То прийшли старші люди, десь під 70, каталися. Вони – колишні пілоти, казали, що на цьому атракціоні підготовку до польотів згадували».
«А на цьому можна в космонавти готуватися, – жартує Василь Лисик і біжить вмикати «Міксер». – Молодь дуже любить, але не завжди свої можливості розраховує. Тут така центрифуга, так прибиває, що як виходять, то скули зводить. Він тільки для дорослих. А тут маємо Ламборджині для всієї родини. Ану всі повсідалися? Пристебнулися? Поїхали!».
Чоловік відкриває кришку пульта й натискає на кнопку. Червона блискуча машинка дрейфує ніби в повітрі. Пан Василь працює в держустанові, а тут підробляє по вихідних.
«Я би це роботою не назвав, бо тут я відпочиваю, – усміхається чоловік. – Мені подобається, як діти реагують, дорослі. Тут дуже тепла обстановка, багато сміху й радості, якої дуже бракує».
Далеко за обід почало дощити. Гамірний парк атракціонів почав затихати, а там і взагалі замовк – до наступного дня.
