Від ідеї до продукту. Як у Франківську підприємці отримують підтримку та супровід для інноваційних стартапів

Універсальні меблі для ВПО, замінник шкіри з міцелію грибів, акустичні панелі із залишків текстилю. Усі ці проєкти виникли та реалізовуються у Франківську. Меблями вже успішно користуються ВПО у трьох прихистках. В лабораторії вдалося виростити перші зразки мікошкіри. Акустичні панелі поки на стадії ідеї, але над нею вже активно працюють.

Увесь супровід – від ідеї до успішної реалізації таких інноваційних ідей – франківським підприємцям пропонує проєкт “Нова економіка Франківська”. Як це працює і впливає на створення продуктів з високою доданою вартістю, дізнавався Репортер.

Визначити, оцінити, допомогти

“Нова економіка Івано-Франківська” – трирічний проєкт з розвитку у місті інноваційних бізнесів, що фінансується ЄС у рамках програми “Мери за економічне зростання”. Один із напрямків роботи проєкту – програма допомоги від урбаністичної лабораторії Metalab тим, хто розробляє нові продукти, сервіси, технології.

Ми в проєкті відповідаємо за напрям предметного дизайну, прикладної науки та розбудову в екосистемі Промприладу відкритої майстерні – мейкерспейсу, – говорить проєктна менеджерка Metalab Мар’яна Баран. – Якщо є команда, яка хоче розвивати свою інноваційну ідею та після прототипування реалізовувати її як повноцінну бізнес-модель, то ми можемо їм допомогти. Ми прагнемо, щоби мейкерспейс став основною складовою інноваційного центру, куди ти заходиш з ідеєю і виходиш з готовим прототипом або продуктом.

За перший рік разом з партнерами проєкту – агенцією економічного розвитку PPV Knowledge Networks – команда Metalab вивчила ринок і проаналізувала аудиторію, напрацювала базу людей, команд, бізнесів, які створюють інновативні продукти або сервіси.

Також команда проєкту успішно надає консультації щодо того, як розвивати бізнес-ідеї та з ким кооперуватися, аби все вдалося.

За перший рік ми дізналися, що взагалі відбувається у Франківську з точки зору великих і маленьких компаній, дослідницьких середовищ, зустрічалися з їхніми представниками. Можу сказати, що зараз ми володіємо найповнішою базою контактів, – говорить співорганізатор проєкту, бізнес-консультант і виконавчий директор агенції PPV Knowledge Networks Володимир Воробей. – Це був добрий зріз поточної ситуації. Ми постійно опитували місцевих підприємців і цей моніторинг теж нам багато дав. Ми дізналися, які бізнеси та як розвиваються.

Також Metalab та PPV Knowledge Networks спільно розробили методологію оцінки інноваційних продуктів та ідей. Оцінювання залежить від того, на якій стадії проєкт, який це тип інновацій, це – фізичний продукт чи сервіс. Ідею чи проєкт проводять через цю шкалу оцінювання й визначають, яка саме підтримка потрібна й на яких етапах.

Наприклад, до нас звернулися з ідеєю розробки корпусів для акумуляторів. Ми зі свого боку готові сформувати команду з необхідною експертизою у сфері предметного дизайну, електроніки, робототехніки. Оцінюємо запит разом із замовником і власником ідеї, формуємо технічне завдання, на основі якого розробляємо детальну програму та залучаємо необхідну експертизу, – говорить Мар’яна Баран. – Вже на ранніх стадіях можемо бачити, що, крім розробки цього фізичного продукту, потрібен консалтинг щодо бізнес-моделі, фінансової моделі чи з маркетингу.

Далі вже в консорціумі партнерів озвучують, що є проєкт, якому потрібна певна експертиза і визначають, хто цю потребу може закрити. За консультації щодо бізнес-моделей відповідає PPV Knowledge Networks. Якщо це розробка продукту – то Metalab бере це на себе й розробляє дизайн, на базі мейкерспейсу “Парасолька” створює прототип. На окремі процеси за потреби залучають фахівців зовні.

Партнерства та зв’язки

За понад рік роботи напрямку Metalab взяла участь у розробці восьми інноваційних ідей, які зараз перебувають на різних стадіях розвитку.

Одна з найвідоміших – меблі для ВПО. Функціональні меблі розробляли спеціально для того, аби вийшло практично, екологічно й недорого. У базовому наборі – ліжко, стелаж, стіл. Але кількість та модифікація елементів може залежати від того, скільки людей має жити в кімнаті. Елементи меблів – взаємозамінні. Завдяки унікальній конструкції ліжка та стелажі легко складаються, їх не складно перевозити.

Після розробки самого прототипу меблів для ВПО агенція PPV Knowledge Network допомагала з аналізом ринку та пропонувала можливі сценарії розвитку продукту. Їхній бізнес-консалтинг допоміг визначитися із траєкторією подальшого розвитку, – каже Мар’яна Баран.

Також команда Metalab брала участь в розробці моделі лампи з відкритим кодом, яку зможе виготовити кожен охочий. Простими словами модель з відкритим кодом означає, що будь-хто може отримати доступ до креслень і робочих файлів, вдосконалювати модель та виготовляти з неї свій продукт. Інструкції та креслення лампи будуть опубліковані й на сторінці проєкту у Facebook.

Розробка відбувалася у два етапи. На першому етапі у партнерстві з проєктом “Толокар” розробили внутрішню частину – електроніку з перевикористанням акумуляторів від одноразових електронних сигарет. А потім створили дизайн корпусу із загальнодоступних матеріалів.

У проєкті з розробки шкіри з міцелію, “Нова економіка Івано-Франківська” надала фінансову підтримку на один з етапів тестування продукту. Нині ж команда почала розробку набору шахів для кавової індустрії.  Зараз обирають матеріал, з якого їх робитимуть: кавовий жмих, перероблений пластик чи кераміка.

У планах також розробка продукту для одного з франківських виробників. Для цього зберуть предметних дизайнерів і в рамках проєкту розроблять концепт продукту для підприємства. Далі проведуть конкурс на найкращу розробку.

Наразі зв’язки між предметними дизайнерами та підприємствами працюють погано. Часто не вистачає освіченості з боку дизайнерів. А підприємствам поки буває складно оцінити потенціал дизайну в розробці продукту й те, на яких етапах їм потрібно залучати дизайн, якими навичками має володіти дизайнер, щоб його участь у розробці була ефективною. Тому для нас це буде двосторонній тест такої моделі з корисним результатом для дизайнерів і бізнесу, – пояснює Мар’яна Баран.

Ще один проєкт, над яким починає працювати Metalab, це розробка акустичних панелей із залишків текстилю. Там потрібна експертиза інженерів, науковців і дизайнерів.

Замовникам часто не вистачає цих ресурсів на команду або вони не знають, де шукати потрібних людей, не мають інфраструктури для фізичного тестування, прототипування продукту, – розповідає Мар’яна Баран. – Тут ми використовуємо потенціал і можливості мейкерспейсу як фізичного майданчика і спільноти, що об’єдналася довкола Metalab і “Промприладу”. І за перший рік проєктних розробок ця спільнота значно розширилася.

Зокрема, деякі прототипи розробляли у партнерстві з місцевими підприємствами, тому вже є розуміння того, якими є їхні технологічні можливості та експертиза.

На сьогодні це поки досить унікальна історія для Франківська, коли в одному місці можна отримати все – від технологій до команди та фінансової підтримки чи консалтингу з грантових можливостей, чи бізнес-моделі, – каже Мар’яна Баран.

Водночас у розробці дизайну Metalab керується принципами кругової економіки, стійкості, універсального дизайну. Це вже основна складова продуктів за замовчуванням.

Впевнений старт

Воркшопи – це насправді такий старт, база, на якій можна протестувати свої рішення й гіпотези та, як замовник, вирішити, як саме розвивати свою розробку далі, – говорить Мар’яна Баран. – Або ж, отримавши готовий прототип, бізнес розуміє, які стадії ще потрібно пройти, скільки і яких ресурсів потрібно вкласти, аби цей продукт розвинути.

Усі витрати на підтримку цих продуктів фінансуються в рамках програми “Мери за економічне зростання”. Загалом це сума до 1300 євро, що може покрити витрати на матеріали та адміністрування. Те, що виходить за межі цього фінансування, замовник може покривати зі своїх коштів.

Те, яку нішу ми зараз займаємо та яку нішу закриваємо, є важливою складовою в розробці будь-якого продукту, – каже Мар’яна Баран. – Коли в бізнесу чи команди є доступ до виробничої інфраструктури, до різнопрофільної експертизи та на етапі розробки продукту є можливість експериментувати, досліджувати й тестувати різні концепти, фізичні моделі та сценарії, то можна мінімізувати ризики, які точно з’являтимуться в довшій перспективі. Така підтримка сприяє підвищенню якості продукту та мінімізує багато ризиків.

Аби взяти участь у такому інноваційному акселераторі, потрібно заповнити реєстраційну форму на Facebook-сторінках Metalab чи “Нової економіки Франківська”.  Також ініціатива веде чат у Telegram, де спільнота дизайнерів, архітекторів, підприємців ділиться актуальною інформацією щодо нових матеріалів і технологій.

Безкоштовні формати були доступними в перший рік реалізації проєкту. Ми готові надалі підтримувати продукти, ідеї, але будемо думати, як зробити другий рік проєкту доступним і можливим, – говорить Мар’яна Баран.

Громадам потрібні інновації

Як пояснює Володимир Воробей, підтримка інновацій – це стандартна практика будь-якого міста, громади чи регіону будь-якої європейської країни, що хоче розвиватися. В Україні ж, на жаль, зараз відсутня екосистема підтримки інновацій, науково-дослідних конструкторських розробок.

Наші спостереження є такими, що у Франківську інновації – на початковій стадії. Є процесні чи продуктові інновації, є дослідники-науковці, є компанії, які впроваджують нові продукти. Але це ще слабке, не є системним, мале за економічним впливом, – говорить Володимир Воробей. – В більшості економіка Франківська далі базується на неінновативних нетехнологічних галузях економіки. Відповідно треба ще багато чого робити, що ми й продовжимо наступні роки проєкту.

За словами Володимира Воробея, у Франківську є мікробізнеси, які придумують нове, шукають себе, але їм бракує коштів, ресурсів, людей, процесів. Вони є амбітними, але з різних причин часто сходять з дистанції. З іншого боку, є наукові групи, цікаві дослідження, науковий потенціал, який недофінансований і не має продовження – наукові напрацювання не переходять на стадії конструкторських розробок, не продаються. Разом із тим, каже Воробей, є й бізнеси, які вже нині починають активно вибудовувати системний підхід до інновацій.

Перший рік проєкту “Нова економіка Франківська” підсилив взаємодію між різними авторами, гравцями, бізнесами. При цьому не лише у Франківську, – говорить Володимир Воробей. – Кожен працює зі своїм і нарікає на власні проблеми. Але тільки у взаємодії та зустрічах, у перетинанні з незнайомими людьми може розвиватися економіка. І проєкт “Нова економіка Івано-Франківська” почав інтенсивно це робити. Ми вже подивилися, які формати працюють, які не працюють, що варто продовжувати. З цим і будемо працювати.

Авторка: Ольга Суровська

Проєкт “Нова економіка Івано-Франківська” втілюють спільно: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, інноваційний центр Promprylad.Renovation, урбаністична лабораторія METALAB, агенція економічного розвитку PPV Knowledge Networks та платформа Тепле Місто.