Статті

Тимчасовий прихисток. Як на Прикарпатті вирішують проблему з житлом для переселенців

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Від 24 лютого Івано-Франківська область прийняла 140 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Хтось знайшов прихисток у родичів, хтось орендує помешкання, а декому доводиться жити в соціальних закладах – гуртожитках, школах, садках, пише Репортер.

Частина переселених людей знайшла прихисток у школах та садках. Фото: Юрій Паливода

Альтернатива школам

Загалом за час повномасштабної війни в області облаштували 42 тисячі додаткових ліжко-місць.

Створювати ліжко-місця нам допомагають міжнародні партнери, – розповідає голова обласної військової адміністрації Світлана Онищук. – Де було потрібно, робили ремонти і, звісно ж, забезпечували побутовою технікою – холодильниками, пральними машинами, мікрохвильовими печами. Також закуповували ліжка, матраци, розкладачки. Адже всі ці заклади не були готові до прийняття такої кількості людей.

Зокрема у прикарпатських закладах освіти на сьогодні живуть 1811 людей. Переселити їх – нині в пріоритеті влади, адже навчальний рік планують розпочати в офлайн-режимі.

Читайте: Дати змістилися. Як з осені навчатимуться студенти у Франківську

З 68 закладів, в яких сьогодні проживають люди, 62 точно будуть задіяні в навчальному процесі. Тому нам конче треба переселити до 1 вересня 1568 людей, – говорить Світлана Онищук. – Альтернатива є. Ми створили базу закладів обласного підпорядкування, де зараз за кошти донорів проводяться ремонти. Десь міняють вікна, двері, дах. А десь – ремонтують комунікації. Є донори, які дають нам меблі та побутову техніку. Єдине, на сьогодні в нас гостро стоїть питання по Тисмениці та Ямниці. Там із соціальних об’єктів потрібно забрати 71 та 44 людини відповідно. Та ми над цим працюємо.

Світлана Онищук. Фото: пресслужба ОВА

Насправді, каже Онищук, це дуже складний процес. Насамперед у кожен заклад їде комісія з ОВА, яка оцінює масштаби робіт – що треба відремонтувати, а що закупити. Далі донори в кілька етапів проводять свої розрахунки та після цього визначають, чим вони можуть допомогти. Тож буває, що з одним об’єктом допомагають три-чотири донори.

У жовтні ми чекаємо на другу хвилю евакуації, – розповідає голова ОВА. – Попередньо готуємось прийняти 50 тисяч людей, але скільки приїде, ми не знаємо. Наприклад, нещодавно без попередження до нас приїхав евакуаційний потяг і привіз 78 паліативних хворих. Ми розмістили цих людей у наших медичних закладах та надаємо їм необхідну допомогу. Але ми не можемо спрогнозувати, скільки ще таких евакуаційних потягів до нас приїде.

Ми також зі сходу

З перших днів повномасштабної війни прихистки для переселенців також допомагає облаштовувати громадська організація СТАН. На сьогодні волонтери отримали з-за кордону та роздали гуманітарної допомоги на понад 2,5 млн грн, допомогли з житлом майже тисячі людей.

Читайте: У Франківську записали казки, які вчать дітей не боятися сирен і пишатись героями

Частина людей в нашій організації – це також внутрішньо переміщені особи, які переїхали в Івано-Франківськ у 2014 році, – розповідає операційна менеджерка СТАНу Марія Келій. – Тобто, ми також зі сходу і маємо досвід переміщення. Коли почалася повномасштабна війна, ми прекрасно розуміли, що найперше потрібно дати людям прихисток. Команда вирішила, що спершу допомагатиме з розміщенням, а потім – з інтеграцією людей у суспільство. Власне тому ми почали підтримувати ініціативи, які облаштовували шелтери. Хочемо, аби ті, хто евакуюється із зони бойових дій, почувалися тут комфортно та в безпеці.

Прихисток для переселенців у Коломиї. Фото: СТАН

Спершу працювали за так званим принципом теплих контактів. Тобто по допомогу зверталася дружня організація, яка приймала переселенців, і СТАН допомагав. Найчастіше закупляли техніку, ліжка, матраци. Зараз же допомагають конкретним ініціативам.

Ми працюємо з різними шелтерами. Є в нас об’єкти, які підпорядковуються місцевій владі, а є простори в приватному секторі, – говорить Марія Келій. – Наприклад, в Надвірну ми спершу передавали продукти та індивідуальні гігієнічні набори, а волонтери на місці вже розподіляли допомогу між ВПО. На сьогодні ми починаємо підтримувати їх комплексно. Річ в тім, що частина людей досі живе у школі, і цим людям немає куди повертатися. Місто планує їх переселити в окремий об’єкт, а ми, своєю чергою, даємо гроші, аби зробити там ремонт.

До речі, гуманітарну допомогу отримують всі, не залежно від того, живуть вони на базі соціального об’єкта чи в прихистку, який облаштувала приватна особа.

Читайте: Мистецтво – про перемогу. Чому франківці мають відвідати нову виставку у краєзнавчому музеї

Уряд має план

Нещодавно заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко анонсував будівництво багатоквартирних будинків для розміщення ВПО в рамках програми відбудови України – Fast recovery plan.

Це має бути комфортне житло, де неподалік є школа, паркінги, – повідомив Тимошенко у своєму Telegram-коналі.

Фото: Юрій Паливода

За його словами, спорудження таких будинків займатиме лише п’ять-шість місяців і буде відносно недорогим – приблизно $700 за м2 у квартирі з меблями. Він також додав, що відповідні майданчики із підведеними комунікаціями вже обрали.

Тимчасово переміщені особи зможуть жити в цих квартирах, доки їхні регіони не будуть деокуповані. А коли вони повернуться до своїх власних будинків, ці приміщення будуть передавати українським військовим, правоохоронцям та медикам, які потребують житла, – розповів заступник керівника Офісу президента.

Окрім того, днями Кирило Тимошенко анонсував запуск онлайн-платформи, де в реальному часі відстежується стан об’єктів, що постраждали від війни в Україні. Адже Fast recovery plan також передбачає відновлення 100% житлового фонду на деокупованих територіях, а ще – частини шкіл, садочків, лікарень та об’єктів ЖКГ. Загалом – понад 38 тисяч об’єктів. Загальна сума реалізації проєкту – $17 млрд.

Авторка: Ірина Гаврилюк

«Маскувальні феї» з Франківська наплітають щомісяця 300 квадратів сіток для військових (ФОТО)

Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні