Активісти й краєзнавці у Надвірній уже кілька років намагаються показати – їхнє місто має, чим похвалитися. Для цього створили «Клуб замку Краснодвір», театралізовано розповідають історію міста, залучають міжнародні проєкти.
А з початку війни на благодійних екскурсіях тут зібрали понад 60 тис грн для ЗСУ. Скоро розпочнуть новий сезон, пише Репортер.
Донатили під час екскурсій
Розвитком туризму в Надвірній уже кілька років займається громадська організація «Надвірнянський туристично-інформаційний центр» на чолі з Володимиром Гринішаком. Після 24 лютого переформатувалися на проєкти для переселенців, організовували їм житло. Знову проводити екскурсії в Надвірній почали у червні, раніше довго не наважувалися.
Ідея була ще на початку війни, але не знали, чи це зараз актуально. Людей вбивають, привозять загиблих, поранених, а ми з екскурсіями, – розповідає Володимир Гринішак. – Але спілкувалися з вимушеними переселенцями і побачили, що їм цікава наша історія, традиції. Радилися десь два місяці, але таки вирішили спробувати. Працювали безкоштовно, а люди донатили. Так те, що ми вміємо робити найкраще, допомогло Збройним силам.
Екскурсії проводили на різних локаціях, переважно у Надвірній, але їздили й за межі міста. Наприклад, у село Молодків, де була екскурсія про сік, і у Битків – про нафту. Приходило немало переселенців, але ще більше – місцевих, які теж небагато знали про історію міста.
Читайте: Через міни й окупацію. Як волонтери вивозять на Прикарпаття людей з гарячих точок
Були легенди і міфи замку Краснодвір, історія про сіль у Надвірній. Також – вулиця Володимира Великого, крайня у Надвірній. Там багато цікавих історій часів Першої та Другої світових воєн, – розповідає екскурсовод. – Також – «флєцький заповідник», вулиця Хмельницького. А ще – вулиця Колійова з історіями про залізницю, театралізована екскурсія, місцевий цвинтар…
З екскурсій зібрали понад 60 тис грн. Загалом за одну вдавалося виручити від 3 до 15 тис грн. Спочатку кошти скеровували надвірнянському штабу, який уже купував все необхідне для ЗСУ – каски, тепловізори. Потім передавали різним благодійним фондам та напряму бійцям на лікування.
Ми були здивовані, що вдалося так багато зібрати, – каже Володимир Гринішак. – Відверто – екскурсії не дуже продаються, а тут люди донатили, бо розуміли, що це йде на добру справу. Це нас щоразу надихало. Ми починали з кількох екскурсій, але побачили натовпи людей, які приходили, і продовжували далі.
Переселенці – вдячна публіка
Всього в благодійних екскурсіях були задіяні п’ятеро гідів. Один з них – Андрій Василів. Він розповідає – важливо, щоб не лише приїжджі знали історію міста, а й місцеві.
Мені хотілося, щоб люди, які просто десь перебігають по Надвірній у справах, бачили певний будинок чи локацію і розуміли, яка там є глибочезна історія. Тому ми почали робити екскурсії у першу чергу для надвірнянців, – розповідає Андрій Василів. – Щоб вони розуміли, в якому благословенному краю живуть.
За словами екскурсовода, невідомих для широкого загалу місць у Надвірній ще дуже багато. Але й відомі локації мало знані. Наприклад, костел Успіння Богородиці, який збудували перші задокументовані власники Надвірної – Куропати.
Це найстаріший діючий храм у місті. Там є чудотворна ікона Божої Матері Надвірнянської, – розповідає Андрій Василів. – А ще у Надвірній колись була центральна синагога і навколо ще сім. Тоді, коли Львів хвалиться площею трьох синагог, то Надвірна на маленькому пляцу мала вісім. Але про це майже ніхто не знає.
Колись у Надвірній жили чотири великі громади: українська, польська, єврейська і вірменська. Це дуже дивує людей з інших регіонів України.
Мене питають: як ви всі уживалися разом? А я кажу: от так, як коли є 10 дітей у сім’ї. Ми не уживалися, ми жили разом, – каже Андрій Василів. – Взагалі, переселенці для нас, екскурсоводів, – найвдячніша публіка. Вони відкривають для себе нове, зокрема, наше міжнаціональне сусідство. З Ларисою Іроденко ми знімали відео на її Youtube-канал. То інколи люди з інших областей знають про місто більше, ніж надвірнянці.
Щоб туристи не розчарувалися в Надвірній
За словами Володимира Гринішака, на наступний сезон уже є готові теми для екскурсій. Планують дивувати не лише змістом, а й формою проведення.
У нас ще багато нерозкритих тем. Хочемо розповісти більше про нафтову спадщину. Про польську та єврейську спадщину, особливість надвірнянської архітектури, – розповідає Гринішак. – Ще маємо плани на вечірні екскурсії, а також – на «німі». Хочемо начитати текст на аудіо, а люди через телефони зможуть слухати. Гід буде лише ліхтариком підсвічувати ті місця, про які ми хочемо розказувати. Намагаємось придумати щось нове.
Читайте: Не дім, але майже. Як у Надвірній «Карітас» будує притулки для ВПО (ФОТО, ВІДЕО)
Крім того, гіди побачили, що людей цікавить кулінарна спадщина міста. Тож на весну планують розробити широкий асортимент їстівних сувенірів – сіль, шкварки. Їх будуть продавати – теж з благодійною метою. Також на екскурсіях учасників часто гостять чимось смачним.
Ми говоримо про те, що у нас велика кулінарна спадщина і вирішили це теж розвивати. Ми мастили хліб смальцем, приносили випічку, картоплю смажену – з алкогольними пригощеннями. Люди дуже були задоволені, багато нового дізнавалися, – розповідає голова організації.
До війни активісти мріяли відкрити театр їжі в замку Краснодвір, з візит-центром і підземними переходами. Зараз проєкт став на паузу, поки лише збирають документи для його втілення. Зате працюють над українсько-румунським проєктом щодо Пнівського замку. Цього літа планують зробити вечірню підсвітку локації, поставити інформаційні стенди.
Загалом – готують багато цікавого, щоб, коли туристи нарешті масово завітають у Надвірну, були задоволені.
Ми ще не готові до натовпів туристів, бо це не дуже економічно виправдано для міста. Немає, де жити, немає якісних місць, щоб піти на обід, – каже Володимир Гринішак. –Поки ми формуємо ґрунт, який потім дасть гарний продукт. Ми просто дуже не хочемо, щоб люди розчарувалися.
Авторка: Ольга Романська
