Біля Галицького замку уже кілька років археологи та історики займаються розкопами, які можуть більше розказати про минуле нашого краю.
Будівельні матеріали з княжої доби та оздоби часів Ренесансу – це важливі знахідки не лише для Прикарпаття, а й у контексті всієї української історії, пише Репортер.
Портали часів Ренесансу
Розкопи на території Національного заповідника «Давній Галич» здійснює експедиція під керівництвом Ігоря Креховецького. Серед учасників – Юрій Лукомський, Тарас Ткачук, Андрій Фіголь, Володимир Шеремета, Ігор Попадюк, Василь Іваночко. Команда здійснює розкопи на волонтерських засадах уже четвертий рік поспіль.
Зараз ведуться роботи з виявлення одного зі склепів під В’їзною вежею до замку. Далі сподіваються дістатися і до інших підземель.
Всього є шість склепів, – розповідає археолог Юрій Лукомський. – Перший – на глибині 6 м. Він з’єднаний ще з двома. Але там же є вентиляційні канали, які йдуть глибше. Отже, під цими трьома є ще три склепи, яких ми поки не бачили.
Всього на в’їзді до замку було три брами. Одна – зовнішня, друга – на в’їзд по підйомному мосту, а третя – уже безпосередньо перед замком.
Читайте: Ковалі, сплав солі, майстер-класи. У Галичі запланували з десяток подій для туристів
В’їзна вежа – велетенський об’єкт, більший від церкви святого Пантелеймона у Галичі. Вона має 22 на 16,5 м. І поділена всередині на три поля внутрішніми поперечними стінами, – розповідає Юрій Лукомський. – Зараз ми на глибині 5 м, у румовищу, яке формувалося, напевно, за австрійських часів, наприкінці XVIII століття. Там ми знаходимо цікаві архітектурні деталі.
Основні знахідки – фрагменти рельєфних кахлів XVIIІ століття, а також монети та фрагменти посуду. Усе знайдене археологи ретельно описують і зберігають для музею.
В останні два рази ми виявили кілька цікавих деталей з доби Ренесансу – обрамлення порталів. Видно вже інший стиль, – каже Юрій Лукомський. – Раніше ми знаходили тут ренесансні деталі у вікнах, але там вони тріснуті, а це вже очевидно горизонтальний фрагмент. Тут, можливо, був фриз і архітрав – головна балка. Воно походить з антаблемента (верхня горизонтальна частина споруди – авт.) якогось в’їзного прорізу.
Технології з княжої доби
Важливі знахідки – будматеріали, які використовували під час спорудження підземель. Вони відрізняються від використаних в інших спорудах на території заповідника.
Переважно ці будівельні матеріали – з другої половини XVI століття. Тоді в архітектурі ще панувала готика, тож цегла тут готична, – пояснює Юрій Лукомський. – Вона має товщину 8 см, це вже її відрізняє від, наприклад, цегли Шляхецької вежі, яка має товщину 7-7,5 см. Пізніша, барокова чи ренесансна, цегла також має більшу товщину. А готична ще має так звані канелюри (жолобки – авт.).
Також свою специфіку має й укладання цегли в цей період. Вона розташована не горизонтально, а «на ребро». Вважалося, що так стіни будуть міцнішими під час ударів, якщо їх штурмуватимуть.
Під час будівництва тодішні майстри використовували перевірені технології будівництва, відомі ще з ХІІ століття. Серед матеріалів у широкому вжитку був алебастр – гіпсовий білий камінь, який залягає у селах неподалік. Його використовували ще з княжих часів для будівництва Успенського собору у Крилосі середини XII століття.
Вони порівнювали алебастр з грецьким мармуром. Однак цей камінь погано себе поводить у наших широтах, при замоканнях, замерзаннях, – каже археолог. – Через те, що цей камінь ерозував, Успенський собор почав руйнуватися. Напевно, тоді прийняли рішення розібрати його і побудувати натомість у Крилосі Успенську церкву. Робили це вже з вапняку, взятого з собору. Частину каменю з Успенського собору перевезли сюди і збудували в’їзну вежу Старостинського замку. Так сюди потрапив алебастр, подільський травертин, мергель.
Знахідки покажуть відвідувачам
Згодом знахідки та зразки будівельних матеріалів того часу планують експонувати для всіх відвідувачів. Для цього хотіли б облаштувати павільйон-лапідарій одразу на Замковій горі.
Хочемо демонструвати ці унікальні будівельні матеріали для пізнавального туризму. І, зрештою, для їхнього збереження – бо вони не можуть довго бути під відкритим небом, – говорить Юрій Лукомський. – Цей замок щораз більше відкривається під різними кутами. Цей уступ гори біля Дністра був вигідний у різні епохи: це і ранньозалізна доба, і липецька культура, і княжа доба. Попереду ще більше нових відкриттів. Звісно, все знайдене потребує консервації та відповідних умов для експонування.
Розкопи проводять помірковано, детально описуючи усі відкриття. Адже археологія – наука, що не терпить поспіху.
Читайте: У Крилосі показали «професії» давнього Галича (ФОТО)
Маємо надію, що знайдемо ще щось цікаве, – каже археолог. – Поступово стають зрозумілими дуже багато речей. Зокрема, принципи фортифікації XVI століття – ми не так багато про це знаємо. Ми на каменях знаходимо рисунки, написи, які походять з ХІІ-ХІV століть, бо тут повторно вжитий будівельний матеріал з Успенського собору. А всередині – знахідки з кінця XVIII століття, якими вони ще були за часів Австрії. Це важливо і для тих, кого цікавить пізнавальний туризм, і для нас, для теорії архітектури. Таких речей в Україні збереглося небагато.
Авторка: Ольга Романська
