У Прикарпатському університеті створили Центр дослідження стратегій універсального дизайну. Там намагаються зробити наше оточення більш інклюзивним та доступним.
Один з перших проєктів центру – створення тифлографічної бібліотеки. За її допомогою мистецтво стане ближчим для незрячих та слабозорих людей, пише Репортер.
Спрощене зображення
Тифлографіка («тифлос» грецькою значить «сліпий») – це теорія побудови рельєфних малюнків і креслень, які використовують для навчання слабозорих чи незрячих людей, щоб унаочнити візуальні предмети. Якщо просто, за допомогою тифлографічного малюнка людина, яка не бачить, може дотиком зрозуміти, що зображено.
Читайте: Руки говорять тихо. Як це – бути сурдоперекладачем у Франківську
Саме такі тифлографічні адаптації відомих картин світового мистецтва і ввійшли до електронної бібліотеки, яку створили на кафедрі дизайну і теорії мистецтва ПНУ. Під кожною – опис роботи шрифтом Брайля та QR-код на аудіоопис. Електронна бібліотека з’явиться на сайті університету уже днями.
Незрячі чи слабозорі люди потребують спрощеного зображення. Не потрібно малювати всі прищики на обличчі, – пояснює доцентка кафедри, очільниця Центру дослідження стратегій універсального дизайну Надія Бабій. – Також не треба описувати, якого кольору помада на губах – якщо людина народилася незрячою, вона не уявляє, який він – колір. Якщо ж втратила зір у зрілому віці, для них треба робити інший опис.
Сам опис теж повинен бути максимально об’єктивним: тільки те, що зображене на роботі. Далі одне-два речення – суб’єктивний опис, про відчуття від картини. Тексти до робіт писали самі студенти, вони й начитували їх для аудіоопису.
Усі тифлографічні роботи виконані у форматі А4, але в описі зазначений масштаб оригіналу. Поки що до бібліотеки увійшли 17 робіт, але з часом їх має стати більше. Крім того, у бібліотеці є зо два десятки фотографій, зроблених студентами, також з описом шрифтом Брайля.
У тифлотеці не буде ориігнальних файлів, адаптованих для незрячих з доброю роздільною здатністю, лише демонстрація. Оригінал – це наша інтелектуальна власність, його можна буде замовити чи згодом придбати, – каже Надія Бабій. – Поки що це волонтерський проєкт, тому оплата не передбачена. З часом, можливо, нам вийде узаконити платні послуги.
Спочатку слабозорі люди зможуть замовити роботу самі, або з допомогою асистента. З часом сайт університету планують адаптувати для потреб людей з таким видом інвалідності.
Інклюзія – це про рівні права
Дизайном з принципом інклюзивності на кафедрі університету займаються давно. А саме проєктами для слабозорих – з 2021 року. Тоді університет долучився до транскордонного проєкту «Невидима спадщина». Одна з програм була присвячена саме долученню до творів мистецтва незрячих і слабозорих людей.
Ініціаторкою таких проєктів на кафедрі була Надія Бабій, яка разом з чотирма іншими викладачами пройшла навчання з цієї теми у Люблінському університеті. Потім до них долучилися й інші колеги.
Я викладаю предмет «Спецрисунок-спецживопис» для 4 курсу, – розповідає викладачка. – Сьогодні графічне мистецтво – це не про зображення, для цього є фотокамера. Це про комплекс сентенцій, філософських думок. Студенти повинні вивчити, як створювати щось у своїй манері. Наприклад, взяти відомий твір мистецтва і відтворити його у різних художніх стилях. Зокрема – і шрифтом Брайля.
Читайте: Без доступу. Чи готовий Франківськ приймати поранених воїнів
Раніше кафедра дизайну і теорії мистецтва переважно впроваджувала проєкти, пов’язані з доступом до різних приміщень людей з інвалідністю. Також займалися пропагандою інклюзії. Бо це – не лише про людей з інвалідністю, а про рівні права для всіх.
У європейських містах скрізь є тактильні доріжки, а пам’ятки архітектури відтворені у маленьких копіях із бронзи, у рельєфному вигляді, – говорить Надія Бабій. – А музеї відтворюють кілька найбільших шедеврів зі свої колекції тифлографічно. Звісно, є й каталоги та книжки для незрячих людей, а ще існує ціла система тифлопедагогіки. Але вона як правило не має стосунку до дизайну. Наша новація полягає в тому, що ми – дизайнери і не маємо нічого спільного з корекційними програмами. Зайнятися цим було нашим моральним прагненням, коли ми зрозуміли, що можемо зробити щось корисне для таких людей.
Крім Надії Бабій, над тифлографічними малюнками зі студентами працює викладачка предмета «Історія та теорія дизайну» Ірина Чмелик. А загалом уся кафедра увійшла до новоствореного Центру досліджень стратегії та технології дизайну.
Шрифт Брайля – не абетка
Як розповідає Надія Бабій, створити підписи шрифтом Брайля було нелегко. Адже він – не окрема мова і не алфавіт, а шрифт, який кодує будь-яку абетку. Тобто, англомовна людина не зможе прочитати напис, зроблений шрифтом Брайля українською мовою. До того ж, читати шрифтом Брайля можуть переважно ті, хто народився незрячим або відвідував у ранньому віці спеціалізовані школи. Ті, що втратили зір у дорослому віці, переважно не володіють цим вмінням, тому для них зробили аудіозаписи.
Івано-Франківська обласна організація Українського товариства сліпих надала нам адаптер під шрифт Брайля, – каже Надія Бабій. – Хоч тут є багато нюансів: цифри пишуться по-іншому, між словами треба робити два інтервали, переважно всі речення починаються з малої літери. Має бути певна висота шрифта – щонайменше 18 кегль. «Жирним» його зробити не можна, тож ми придумали використовувати контури навколо символів. Та й саме тифлографічне зображення створити не так просто. Треба відкинути багато деталей, повністю перейти у тактильність, щоб людина на дотик могла вгадати, де що зображено. Усі ці рельєфи мають максимально розрізнятися.
Читайте: “Ми, сильні”. Репортаж з інклюзивного кафе у Франківську (ФОТО)
Завдяки гранту, кафедра отримала спеціальну апаратуру – тифлограф. Він містить нагрівальний пристрій, який освітлює папір спеціальними променями. Особливий папір для нього купують у Харкові. На ньому можуть створити тифлографічні зображення на замовлення. Або ж замовник може отримати QR-код і самостійно роздрукувати малюнок.
Також з 5 лютого у студентів напрямку «Дизайн» розпочинається виробнича практика, яка пройде у Краєзнавчому музеї Івано-Франківська. Там студенти допомагатимуть робити каталог до проєкту «Врятуймо скарби разом!» художника та реставратора Валерія Твердохліба. Він обере 24 ікони, відреставровані у рамках проєкту, а студенти та викладачі виконають їх у тифлографіці. Так створять каталог, який планують розповсюдити по бібліотеках області чи цілої України, а також – по спеціалізованих навчальних закладах.
У середу, 10 січня, у музеї стартувала виставка «Побачити скарби разом». Там франківці уже можуть ознайомитися з деякими експонатами проєкту, які виконані також у тифлографічних адаптаціях.
Доступні бібліотеки та нацпарки
Серед іншого, Центр дослідження стратегій універсального дизайну в університеті планує створювати 3D-моделі найвідоміших споруд Івано-Франківська. Ідея належить Надії Бабій, а цифровим втіленням займається інший викладач кафедри – Андрій Хамурда.
Новостворений центр має багато позицій для роботи, – ділиться Надія Бабій. – Насамперед ми займаємось проєктною діяльністю – зараз створюємо проєкти з інклюзії для музеїв-заповідників, наприклад, «Давній Галич». Моя колега Віта Лотоцька організовує зі студентами проєкт по пристосуванню Івано-Франківської міської бібліотеки під потреби інклюзивних відвідувачів. Коли він буде готовий, бібліотека зможе подаватися на гранти, звертатися до міської влади, щоб його втілити в життя.
Також викладачі кафедри дизайну займаються створенням книжок про дітей, які мають певні захворювання. Бо часто таких дітей цькують у школі не лише учні, а й дорослі.
Читайте: З церков та судів. Як на Прикарпатті знайти інформацію про своїх предків
І загалом займаються популяризацією інклюзії – як у побуті, так і у доступі до культури.
Наприклад, нам здається, якщо людина незряча, вона не потребує мистецтва, – каже Надія Бабій. – По-перше, є різні категорії, багато хто втратив зір через певні причини, але до того міг бути навіть художником. По-друге, і незрячі від народження також є естетами і здатні до критичного мислення. Слабозорі чи незрячі люди користуються соцмережами, подорожують. Вони часто мають добру освіту, ведуть свої блоги, орієнтуються у моді. Вони не є неповносправними. На жаль, через війну, таких людей ставатиме більше. І наше завдання – дати їм якнайбільше можливостей.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.