Статті

Без доступу. Чи готовий Франківськ приймати поранених воїнів

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

На стометрівці в Івано-Франківську на деяких закладах з’явилися червоні та чорні наліпки. Таку акцію запровадив художник Нікіта Тітов, щоб показати: місто не готове до великої кількості людей з обмеженою мобільністю, яких ми, на жаль, побачимо зовсім скоро.

Через війну проблема доступності для людей з інвалідністю стає дуже нагальною, часу зволікати уже не лишилося, пише Репортер.

Фото: depositphotos

Щоб не відводили очі

Нікіта Тітов – харківський художник, який уже живе у Франківську і вже встиг тут долучитися до багатьох проєктів. Він каже, хотів показати, що про доступність треба думати не лише на рівні влади, а й кожному індивідуально.

Проблема, з якою ми скоро стикнемося, дуже серйозна. Світ уже багато років не бачив таких воєн, як наша, – говорить Тітов. – І вона буде не лише у Франківську. Люди психологічно не готові до того, що вони скоро побачать на вулицях. І йдеться не лише про людей із втраченими кінцівками. Будуть, наприклад, понівечені обличчя й обличчя з опіками. Мені б хотілося, щоб люди дивилися в такі обличчя з гордістю, привітно, а не лякалися чи відводили очі. А ще є психіатричні хвороби, коли людина виглядає зовні нормально, але її внутрішній світ пошкоджений. Як спілкуватися з такими людьми?

Кольорові наліпки у Франківську - доступність

Читайте: День у візку. «Репортер» спробував на собі, чи комфортно інвалідам у Франківську

Ідею Тітова перевірити хоча б одну вулицю у Франківську на доступність підтримали обласна лікарня і медіагрупа «Накипіло». Наліпки залишили на стометрівці – від Вічевого майдану й до кінця – а також на кількох прилеглих вуличках.

Я видрукував 50 червоних і 50 чорних наліпок. Червоних, які свідчать, що заклад інклюзивний, залишилось багато, а чорні наліпки, які символізують протилежне, використали майже всі, – каже художник. – У нас не було мети перевірити все місто, а просто привернути увагу. Незабаром я викладу у себе посилання на ці наліпки. Кожен зможе їх завантажити, видрукувати і самостійно перевіряти свої міста. Бо тут йдеться про всю Україну. І якщо часу на зміни у нас бракувало вже з 2014 року, то зараз його ще менше.

Кольорові наліпки у Франківську

Будинок спорудили – пандуса нема

Роман Гулик уже 23 роки пересувається на візку. Травма стала наслідком невдалого стрибка у воду. За його словами, зараз місто поступово міняється на краще, завдяки постійним зверненням людей з інвалідністю.

Пішохідні переходи зазвичай тепер роблять добре. Хлопці на візочках їздять по місту, говорять свої зауваження і їх враховують, – каже Роман Гулик. – Комунальні автобуси майже всі доступні. Дуже багато магазинів, будинків стараються робити по нормах – хоч не завжди виходить. Буває, пандус зроблять неправильний. Ми завжди закликаємо, щоб нас запрошували, коли здають будинок, і ми могли перевірити, чи можливо виїхати цим пандусом.

Читайте: Рейтинг “Тостера”. Як кияни перевіряли Франківськ на доступність

За словами Романа Гулика, з аптеками останнім часом проблеми немає: вони дотримують вимог щодо інклюзивності, щоб отримати ліцензію. З банками й магазинами гірше.

Наприклад, коли їдеш по об’їзній, біля «Велесу», в будівельних магазинах у нових будинках можна побачити лише сходи, а заїзду немає. Вони десь рік працюють, я слідкував, нагадував, але пандус таки не зробили, – каже чоловік. – Але дещо міняється на краще. Наприклад, ми плануємо знову під’їхати в комунальне підприємство, пояснити новим водіям, як допомагати людині на візку заїхати в автобус чи тролейбус. Хоч там є пандуси, але все одно водій має під’їхати під бордюр.

Щодо автомобільних заправок, то по місту є лише три-чотири з туалетом для людей з інвалідністю, каже Роман. Не дуже інклюзивні й школи. Але найгірше, коли будинок, в якому живеш, не підлаштований під потреби людини на візку.

Радянські будинки – дуже погані для людей з інвалідністю, – каже Роман Гулик. – Наприклад, на Довженка є хлопець на візку, він за 11 років був лише три рази надворі. Живе в однокімнатній квартирі, мама і тато старенькі. Він навіть не мав візка, але ми зібрали документи, подали у МСЕК, і йому дали інвалідний візок. Але йому важко жити на п’ятому поверсі в будинку, де навіть немає ліфта.

На 100 переходах зроблять пониження

Як пояснює заступник міського голови Івано-Франківська, директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак, питання інклюзії під час будь-яких робіт у місті навіть не обговорюється – вона має бути за замовчуванням.

Поняття доступності – це не лише про людину з інвалідністю на візку, воно набагато ширше, – каже Смушак. – Інфраструктура міста має бути однаково доступною для дорослої здорової людини, малої дитини, людини старшого віку, людини, яка зламала ногу і стала маломобільною, матері з візочком – і, звісно, людини з інвалідністю. Ми маємо доручення міського голови перетворювати вулиці на інклюзивні, коли проводиться реконструкція чи капремонт. Але зараз такий час, що ми не можемо всюди робити капремонт чи реконструкцію. Тож є доручення виділяти додаткові кошти і вже виправляти пониження на дорогах.

У понеділок, 17 липня, у франківському виконкомі збиралася комісія з доступності. Сюди входять не лише чиновники профільних департаментів, а й з десяток людей з інвалідністю, які є її членами, і з якими узгоджують зміни щодо доступності.

На комісії затвердили понад сотню переходів у різних районах Франківська, де збираються зробити пониження, тобто з’їзди, якими можуть скористатися люди на візку, щоб перетнути дорогу. На це виділять понад 1 млн грн. Більшість понижень планують зробити наприкінці року, перед цим провівши тендери або уклавши необхідні угоди з підрядниками. А загалом у списку є понад 400 об’єктів, які потребують змін.

Також стараються не забувати про людей з порушення зору чи слуху.

Зараз в усі пониження, які ми робимо, закладаємо тактильну плитку для людей з вадами зору, – каже Михайло Смушак. – А для людей з вадами слуху інклюзія більш загальна – написи. У більшості випадках є озвучка на свтілофорах. Якщо порівнювати з іншими містами України, по доступності у нас зроблено багато. У порівнянні з Європою – дуже мало. Ми тягнемось до кращого, тож треба працювати.

Читайте: “Ми, сильні”. Репортаж з інклюзивного кафе у Франківську (ФОТО)

Недоступність – норма дискримінації

Гірше – коли недоступним є приватний магазин, банк чи заклад харчування. Тут вплинути на власника не так легко, каже Михайло Смушак.

На законодавчому рівні не передбачена відповідальність і штрафи для підприємців, які не дбають про інклюзію, – пояснює заступник міського голови. – А це мало би бути, бо, коли є чітко прописана матеріальна відповідальність, люди реагують швидше. А 90% всіх проблем, які є у місті, – це якраз оці магазини, банки та інші приміщення, куди людина з інвалідністю не потрапить.

За словами представника урядового уповноваженого з питань людей з інвалідністю в Івано-Франківській області Миколи Макара, українське законодавство інколи суперечить самому собі у питаннях, пов’язаних з інклюзивністю.

Одні норми прописані в ДБН, інші – в інших законах. В одних прописано, що має бути кнопка виклику, в інших її немає, – говорить Микола Макар. – Немає чіткої відповідальності, щоб власник чи державна установа відповідали за відсутність доступності – бо це вже норма дискримінації. А ми ж цивілізована країна, прийняли конвенцію про права осіб з інвалідністю, тож поняття дискримінації карається законом.

Фото: depositphotos

Та, за словами урядового уповноваженого, люди на практиці часто не знають своїх прав, передбачених законом. Бо притягнути до відповідальності власника, який зробив свій заклад недоступним для людей з інвалідністю, можна. Але для цього треба пройти багато юридичних процедур, суд – тому прецедентів майже немає.

Все ж люди стали активніші, і це теж позитивний результат, – каже Микола Макар. – Люди оголошують про свої проблеми, а відповідальні за це органи влади нам сприяють. Загалом, у нас не катастрофічна ситуація, але є куди покращуватися. Усі ми розуміємо, що скоро прийде багато воїнів, які потребують доступності. Тому потрібно більше змін.

Авторка: Ольга Романська

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.