Наприкінці минулого тижня Європейська Рада схвалила рішення розпочати переговори про вступ України в ЄС. До останнього самі лідери країн Євросоюзу сумнівалися, що зможуть переконати лідера Угорщини Віктора Орбана не йти всупереч іншим 26 членам.
Все ж саміт Євроради 14-15 грудня 2023 року став успішним для України. Як це все відбувалося, на власні очі бачив Репортер.
Один проти 26-ти
Найбільш важливі рішення ЄС приймає Європейська рада – найвища інституція Євросоюзу. До неї входять голови країн-членів, Президент Європейської ради (зараз – Шарль Мішель) та Президент Європейської комісії, виконавчого органу ЄС (наразі – Урсула фон дер Ляєн). Їхні саміти відбуваються у приміщенні Євроради у Брюсселі, в так званому Європейському кварталі міста, де розташовані всі урядові будівлі ЄС.
Ще перед самітом 14-15 грудня більшість глав держав Європейського союзу висловлювались за підтримку «зеленого світла» на початок процедури вступу України та Молдови. Питання розширення стосувалось також країн Західних Балкан, які вже не перший рік очікують просування в євроінтеграції. Безпосередньо перед засіданням 14-15 грудня у Єврораді пройшов ще й саміт ЄС-Західні Балкани.
На зустрічі з журналістами перед самітом президентка Європарламенту Роберта Мецола казала, що рішення про початок перемовин про вступ з Україною – виграшна ситуація для обох сторін, адже це спільне питання безпеки.
Читайте: Не за рік-два й не авансом. Відповіді на п’ять міфів про вступ України до ЄС
Питання про початок перемовин про вступ України до ЄС потрібно погодити не лише з політичної точки зору, а й з точки зору моральної відповідальності, – пояснювала Роберта Мецола. – Ми отримали позитивні рекомендації щодо України, тож зараз вибір за нами – чи ми залишимо двері відчиненими, чи зачинимо їх – і які будуть наслідки такого рішення?
Після отримання статусу кандидата на вступ Україні надійшло сім вимог, які потрібно було виконати. Серед них – реформа Конституційного суду, призначення нового керівника САП, втілення антиолігархічного закону тощо. Українському уряду вдалося справитися з чотирма пунктами. Зокрема, цього місяця Верховна Рада прийняла зміни до законодавства про нацменшини, що викликало велике схвалення у Брюсселі.
За словами очільників європейських інституцій, цих змін достатньо, щоб розпочати перемовини. Все ж прем’єр Угорщини Віктор Орбан продовжував грозитися заблокувати чергове рішення з підтримки України. Безпосередньо перед самітом у Брюсселі він заявив, що, на його думку, Україна не справилася з більш як трьома вимогами. Але навіть трьох достатньо, щоб відхилити пропозицію про перемовини.
Розучитися брати хабарі
Втім, уже ввечері першого дня саміту президент Євроради Шарль Мішель заявив у соцмережі Х (колишній Twitter), що глави держав схвалили рішення про відкриття перемовин з Україною та Молдовою, а Грузії надали статус кандидата на вступ. Також перемовини розпочнуть з Боснією і Герцеговиною – після того, як держава виконає всі вимоги.
Таке рішення стало несподіванкою і для журналістів у пресцентрі Євроради, і для європейських топ-чиновників. Ще до саміту дехто з них давав не багато відсотків, що рішення буде позитивним, незважаючи на бажання більшості.
Як виявилося потім, прем’єр-міністр Угорщини вийшов під час голосування. Така ідея прийшла лідеру Німеччини Олафу Шольцу – так Орбан зміг і не зрадити своїй позиції, і не йти проти інших 26 членів. Скоріш за все, не останню роль у цьому зіграло й те, що напередодні зібрання ЄС розморозив 10 млрд євро для Угорщини.
Після саміту Віктор Орбан заявив, що у процесі подальших переговорів у нього ще будуть десятки шансів заблокувати рух України до Європи.
Та лідери ЄС вважають, що зможуть справитися з одним незгодним. Зокрема, президент Франції Емманюель Макрон у коментарі Politico заявив, що Віктор Орбан пообіцяв йому не блокувати позитивні рішення щодо України, якщо вона виконуватиме вимоги. Крім того, як заявив топ-чиновник Євроради у коментарі журналістам після саміту, згода інших 26 членів – це вже дуже міцна база для роботи. Якби незгодних було більше, це б значно ускладнило євроінтеграцію України.
Тепер перед нашою державою розпочався довгий шлях, який у найбільш реалістичному сценарії триватиме до 2030 року. Вже з понеділка, 18 грудня, розпочався скринінг Українського законодавства, щоб узгодити його з європейським. А одним із основних завдань перед Україною є боротьба з корупцією. За словами віце-президентки Єврокомісії з цінностей та прозорості Вери Юрової, вона бачить можливість і бажання України створити стабільну антикорупційну систему, яка функціонуватиме навіть після наступних виборів.
Я бачу, що Україна намагається це зробити і вірю, що система працюватиме, – говорить Вера Юрова. – Звісно, жодна країна ЄС не позбулася корупції зовсім. Але є країни, які слугують гарним прикладом, зокрема скандинавські, де працює ефективна антикорупційна система. Але, крім ухвалення законів та подолання корупції на вищому рівні, українцям – у системі освіти, медицини тощо – треба навчитися перестати брати хабарі. Це може зайняти якийсь час, більше, ніж прийняття законів.
Читайте: Із сертифікатами та без моцарели. Як вступ до ЄС вплине на фермерів з Прикарпаття
Та поки що Україні вдається дивувати своєю швидкістю.
Це неймовірно, що вам вдалося так швидко виконати 90% реформ, необхідних для початку переговорів. Я ще не бачив такої швидкості, це рекорд, – каже Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель.
Фінансова підтримка від ЄС
Хоч Віктор Орбан не заблокував рішення Євроради про розширення, він наклав вето на питання про виділення Україні 50 млрд євро допомоги протягом 2024-2027 років. Все ж, за словами Шарля Мішеля, усі решта 26 членів готові підтримати бюджетне рішення, яке включає зазначену допомогу Україні. Тож Європейська рада готується зібратися на позачергове засідання 1 лютого 2024 року. До того часу лідери ЄС планують добитися підтримки Угорщиною фінансової допомоги Україні.
До того часу Україні передадуть транш у 1,5 млрд євро. Ці гроші мають допомогти країні фінансово до того часу, поки в ЄС не ухвалять нову програму.
Ми важко працюємо над питанням фінансування України у кожному транші, бо завжди для цього потрібна згода усіх членів, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції по закінченню саміту. – Найближчими днями ми надамо останній транш у 1,5 млрд євро з тих, які були передбачені на 2023 рік у рамках макрофінансової допомоги. Це допоможе Україні профінансувати свої потреби на початку 2024 року. А далі або ми матимемо погодження усіх 27 країн, або ж працюватимемо над альтернативами. Для нас дуже важливо забезпечувати постійну фінансову підтримку України – це потрібно зокрема і для бізнесу та інвесторів.
Також на саміті погодили 12-й пакет санкцій проти росії, який затвердили вже 18 грудня.
Читайте: Від розет до коней. Як Франківщина за допомогою ЄС розвиває туризм попри війну
Загалом Європейський союз від 24 лютого 2022 року надав Україні понад 27 млрд євро фінансової підтримки. Це, за словами Жозепа Борреля, є однією з важливих складових підтримки нашої країни у боротьбі з агресором.
А також, як запевнювали українських журналістів багато європейських чиновників за кулісами саміту, у підтримці нашої держави Європою можна бути впевненими. І «втома від України» – це російські маніпуляції.
Я розумію, що те, з чим бореться Україна, є екзистенційною загрозою як для неї, так і для ЄС, – каже Жозеп Боррель. – Тож ми повинні продовжувати допомагати Україні всіма засобами. Як фінансами, так і виробництвом зброї, і тренуваннями військових – їх пройшли уже 35 тисяч, ще 40 тисяч закінчать тренування до кінця року. А ще – наданням безпекових гарантій, бо війна, скоріш за все, продовжуватиметься і надалі. Тож ми повинні залишатися на вашому боці стільки, скільки потрібно.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.