Будь-які зміни – це звичні речі, які стають кризовими тільки тоді, коли на них не очікують або намагаються їх ігнорувати. У ситуації з цьогорічною пандемією кризовими для бізнесу стали не сам вірус, не обмеження, а банальна незрозумілість ситуації – що робить (ся) взагалі? Які рішення й коли нам очікувати, та як вони нас торкнуться?
Що робити підприємцям тут і тепер? Про це пише Марічка Артиш у Репортері.
Крок 1. Поговоріть з такими ж підприємцями. Не друзями, колегами чи родиною – тут складно очікувати на об’єктивну оцінку. Це не обов’язково має бути предметна розмова, як оптимізувати витрати на зарплату чи оренду офісу тощо. Часто, опинившись у кризовій ситуації, ми втрачаємо зв’язок з реальністю, нам здається, що світ валиться, і ми падаємо разом з ним. Розмови з іншими підприємцями про «як справи» і «що робиш» мають більше терапевтичний ефект і допомагають усвідомити, що: а) проблеми є у всіх; б) мої проблеми не унікальні; в) з чимось в цей момент складно щось вирішити взагалі (і з цим треба просто змиритися), г) але на багато питань все ж можна повпливати.
Крок 2. Зробіть переоцінку концепції стратегії власного бізнесу. Інколи таку переоцінку варто почати з власного життя як звичайної людини. Особливо, якщо ви єдиний власник чи власниця бізнесу і на вас основне навантаження.
Що має бути в основі такої концепції:
1) За чим шкодуватиму я, якщо бізнес доведеться закрити? Це запитання допомагає усвідомити, що стимулює мене особисто займатися власною справою, і чи зараз це саме те, що потрібно мені та моїй сім’ї за нових обставин.
2) За чим шкодуватимуть мої клієнти, якщо я закрию бізнес? Питання не менш корисне, ніж попереднє, воно допомагає зрозуміти, чи є сенс в моєму бізнесі з точки зору цільових аудиторій. Якщо «смерть» проєкту особливо на них не повпливає, то, може, краще переінвестувати ресурси у щось більш вартісне?
3) Бачення (візія) – чим я займаюся? Який бізнес я роблю або що в моєму середовищі хочу змінити?
4) Мета (місія) – навіщо я це роблю? По-простому: які продукти чи послуги надаю, кому (цільові аудиторії), чому вони продовжують їх у мене купувати (якщо продовжують) або чому перестали це робити? Якими принципами у веденні мого бізнесу я не готовий поступитись?
Крок 3. Поставте перед собою стратегічні цілі / завдання. Ось тут – увага! Мова не про цілі «на роки»! Їх роблять стратегічними інші чинники, це ті першочергові кроки, не зробивши яких, ви фізично не зможете розвивати бізнес. Зробити це також нескладно, достатньо відповісти на чотири простих запитання:
• Що з того, що є в моєму бізнесі, я хочу зберегти?
• Що з того, чого в мене нема, мені необхідно отримати / досягнути?
• Чого в мене нема і не треба (хочемо уникнути)?
• Що маємо, але хочемо ліквідувати?
Від того, наскільки відвертими й «непричесаними» будуть відповіді, залежить, чи стабілізуєте ви свій бізнес, і чи буде в нього майбутнє.
Проходьте ці три кроки самостійно або зі своєю командою щоразу, як виникатиме відчуття втрати ґрунту під ногами. І навіть коли ситуація більш-менш стабілізується, не шкодуйте пару годин часу на таку бізнес-терапію хоча б раз на півроку – системна робота над концепцією стратегії бізнесу окупиться сторицею!
Марічка Артиш, експертка з питань стратегічного управління змінами
Матеріал опублікований в рамках проєкту «СВОЇ», який виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Контент є виключною відповідальністю газети «Репортер» і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду США
