Максим Карпаш: Це колись закінчиться

Так каже моя дружина у найскладніші моменти, коли я вже, як правило, на межі. І це заспокоює – дійсно, думаєш, це колись має закінчитись.

Але от що точно не виходить із голови останніми тижнями, так це запитання, як ми всі житимемо далі, пише професор Максим Карпаш у Репортері.

Враховуючи специфіку моєї роботи, закордонні контакти, міжнародні проекти, наукову активність, плани на відпочинок і ще багато чого, розумію, що ми зараз усі на межі – межі чогось нового й незвіданого.

Нам здається, що проблема коронавірусу й карантину є головною. Так виглядає, коли дивишся більшість наших ЗМІ та соцмережі. Але реальність у тому, що практично усі ми рано чи пізно будемо у контакті з цим вірусом, адже ні у кого з нас немає до нього імунітету, а швидкість, з якою він поширюється, явно випереджає темпи розроблення ліків чи вакцини від нього. Так само, як ми постійно можемо підхопити величезну кількість інших хвороб: грип, малярія, енцефаліт, туберкульоз, безліч шкірних проблем – перелік не мені складати й він буде довгим. Ризики, пов’язані з захворюваннями, є завжди – і мабуть наше щастя, що ми їх не до кінця усвідомлюємо. Інакше, просто не могли б робити усього того, що робить нас людьми.

Карантин у поточному виконанні – це спроба тільки зробити так, щоб система медичного обслуговування могла справитися з потоком хворих, враховуючи особливості лікування – штучну вентиляцію легень. Якби, наприклад, ефективним засобом виявився хінін чи йод, то нам би тільки те й казали, що їх приймати.

Але що ж буде після карантину, хай коли він закінчиться? Насправді світові економіки завмерли не стільки від карантину, скільки від світової економічної кризи, яка вже триває. Так, українська економіка до COVID-19 була у кращому стані, ніж це було у 2008 / 2009 чи 2014 роках. Проте, після двомісячної фактичної зупинки, витрати величезної кількості бюджетних і приватних коштів на боротьбу з тим же вірусом нам треба готуватися до складних часів.

Учора ввечері послухав послання британської королеви Єлизавети ІІ до підданих і в її словах почув, що вірус є одним із викликів, з якими зустрілась нація. Вона сказала ще багато правильних речей, але запам’ятався саме цей момент – «один із викликів», не більше. Вона завершила промову словами: «Ми знову побачимо своїх рідних, ми знову зустрінемось».

Місто на карантині: як франківці дотримуються нових обмежень (ФОТО)

Ми також з вами зустрінемося після карантину, але про що будуть наші зустрічі після емоційного опису хронік ізоляції? Якась частина буде точно про економічну кризу, а вона пройдеться по нашим життям сильніше, ніж вірус.

Я не економіст, але й без цього ясно як день, що всі суб’єкти економічної діяльності переходять в режим виживання в усіх сенсах цього слова. Наддержавні утворення будуть говорити лише про базові потреби та зниження видатків, держави й компанії обрізатимуть видатки, де це можливо, й балансуватимуть на межі спроб збільшити податки, а дрібні підприємці та звичайні люди витрачатимуть гроші тільки на найнеобхідніше.