З 1 вересня 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи – у рамках загальної реформи НУШ, яка триває вже восьмий рік. А з вересня 2026 зміни уже впровадять у пілотних навчальних закладах. На Прикарпатті їх поки є три. А загалом уже 60% громад в Івано-Франківській області сформували мережу закладів у рамках реформи.
Більше про це розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова під час свого візиту на Франківщину. Репортер зібрав відповіді на основні запитання про реформу.
У чому суть реформи?
Реформа Нової української школи впроваджується міністерством з 2018 року. Вона вже охопила початкову та середню школу, а зараз прийшов час старшої.
Сьогодні перший набір у школу НУШ навчається у восьмому класі. Отже, вони будуть випускниками у 2030 році.
Читайте: Гуцули і казки. Як створювали розпис «Молочного кафе» у Франківську
Реформа старшої школи передбачає розподіл шкіл на гімназії та ліцеї: гімназія навчатиме учнів з 1 по 9 класи, ліцей – лише з 10 по 12 класи. У громадах може бути кілька ліцеїв, вони можуть мати різні профілі навчання. Але їх точно має бути менше, ніж гімназій.
Наприклад, в Івано-Франківській громаді поки що визначили п’ять навчальних закладів, які мають залишитись ліцеями у рамках реформи. Але цей список ще може доповнюватися.
Завдання – дати можливість старшокласникам навчатися цікаво і бути більш підготовленими до вибору спеціальності, – пояснює Надія Кузьмичова. – Це також про відхід від моделі, де ми пріоритетом ставимо лише знання, бо очевидно, що сучасний світ – не про це. Знання потрібні, але знати велику кількість формул, дат, персоналій – не означає, що дитина зможе використати це на практиці. Новий стандарт – це компетентність: те, що я знаю, вмію і можу застосувати у конкретній сфері життя.
Чи закриватимуть заклади освіти, чи скорочуватимуть вчителів?
За словами Надії Кузьмичової, закриття закладів не передбачається.
Наприклад, у громаді є 10 закладів, які зараз навчають дітей з 1 по 11 клас. З 2027 року вона визначить ті два, які будуть академічними ліцеями, і 8 – які даватимуть лише базову освіту, – каже заступниця міністра освіти і науки. – Якщо у громаді постає питання про закриття закладу освіти, причина – не в реформі, а, скоріш за все, у демографії.
Щодо скорочення вчителів, то у міністерстві теж обіцяють, що масового скорочення не буде – принаймні одразу. А далі все залежить від директорів навчальних закладів чи їхніх засновників – місцевого самоврядування.
Можливо, якщо ми формуємо ліцей, у ньому згодом не буде навчатися стільки учнів, скільки було досі, – говорить Надія Кузьмичова. – Тоді все залежить від управлінських рішень. Ми поступово нарощуємо кількість 10-12 класів, виводячи 5, 6 і так далі.
Тобто, якщо навчальний заклад з 2027 року працює як ліцей, це не значить, що середні класи треба кудись переводити. Діти продовжуватимуть навчання, але нові початкові та середні класи уже не набиратимуть.
Такий цикл трансформації займатиме до п’яти років.
Читайте: Наукові й академічні. Якими будуть ліцеї Франківська з вересня 2027 року
Що робити тим, хто зараз у дев’ятому класі?
Наразі 9, 10 та 11-класники вчаться за старим стандартом і в їхньому навчанні нічого не зміниться. Вони завершуватимуть свої навчальні заклади за програмами, за якими почали.
А що з малими, гірськими громадами?
В уряді передбачають винятки, для цього вже є норма закону, якою можна керуватися. У першу чергу це стосується віддалених населених пунктів, часто гірських, де неможливо щодня підвозити старшокласників у сусідні громади. Такі навчальні заклади можуть бути менш наповнені, ніж цього вимагає законодавство, і можуть вміщати і старші, і молодші класи.
Читайте: Не логопеди й не педагоги. Хто такі терапевти мови і мовлення та як їх навчають у Франківську
Але якщо йдеться просто про малу громаду, тут компромісів немає.
Освітні реформи – не про те, щоб ми зберегли певну кількість будівель. Вони про те, чи ми можемо забезпечити доступну мережу закладів освіти – і йдеться не тільки про фізичну доступність, – каже Надія Кузьмичова. – У нас у сільській місцевості часто заклад розташований близько, але там не сформований кадровий склад, щоб якісно викладати: в селах часто один вчитель викладає три і більше предметів. Може, краще підвезти дитину шкільним автобусом, на які держава щороку виділяє мільярди, до сусіднього населеного пункту, де вона навчатиметься у колі однолітків, де є лабораторії та необхідне обладнання?
Які навчальні заклади на Прикарпатті розпочнуть реформу пілотними?
З вересня 2026 року розпочнеться пілотування реформи, а з вересня 2025 року триває «передпілотування», кажуть у міністерстві. Зокрема, реформу уже почали впроваджувати у Бурштинському ліцеї імені Ольги Басараб.
Щодо наступного етапу, то цьогоріч навчання за новою схемою розпочнеться у 150 ліцеях в Україні, поки що затвердили 79. З них три – на Прикарпатті: Делятинський ліцей №1, Тлумацький ліцей №2 і знову Бурштинський ліцей імені Ольги Басараб.
Ще два ліцеї подали заявку, але там поки збирають погодження від батьків, що є умовою на участь у пілотуванні. Це – Ворохтянський ліцей і Богородчанський ліцей №1.
Пілот – це добровільно, – каже заступниця міністра освіти і науки. – Засновники подаються, а комісія розглядає заявки, чи заклади відповідають вимогам. У громадах, які подалися, є розуміння, що саме пілотні заклади проведуть «за ручку» по реформі, адже вони перші, тож їм складніше. А також отримають більше фінансування.
Кожен пілотний заклад отримає щонайменше по 10 млн грн. Їх мають використати на переоблаштування своїх навчальних просторів, згідно з новими вимогами.
Авторка: Ольга Романська
