У грудні цього року пам’ятник бургомістру Ігнацію Камінському відсвяткував свій п’ятий день народження, точніше – день встановлення. Статуя встигла обрости легендами, люди з нею фотографуються, тут зупиняються екскурсійні групи, вважається, що потерти перстень бургомістру – то на гроші.
Нині вже важко уявити перехрестя Бельведерської-Мазепи без Камінського, втім, там запросто міг стояти інший персонаж, пише Репортер.
Усе почалося в серпні 2015 року, коли родина підприємців Іванишиних відкрила кав’ярню «Профітроль». Тоді ж виник задум встановити перед входом статую, біля якої людям захочеться зупинитися, присісти на лавочку, потриматись за руку. І десь у той самий час подружжя відвідало Ужгород, де їм дуже сподобались малі скульптури Михайла Колодка, з яким вони невдовзі познайомились. Іванишини розповіли йому про свій задум і запросили скульптора до Франківська, аби той оглянув місце для майбутньої статуї.
Також долучили місцевих ковалів, істориків, архітекторів. Поки чекали гостя, обговорювали різні кандидатури. Наприклад, розглядали казкового Лиса Микиту, який мав натякати на письменника, чиїм ім’я названо зараз місто. Також згадали про гетьмана Івана Мазепу. Його пропонували посадити за столик із філіжанкою кави, під вуличною табличкою самому собі. Досить контроверсійною була постать злодія, який мав тікати у вікно другого поверху з мішком вкрадених тістечок.
Тим часом з Ужгорода приїхав Колодко з власною пропозицією. «Навіщо щось видумувати, коли у вас є ідеальний кандидат? – здивувався скульптор. – Це бургомістр Камінський, який відбудував Станиславів з руїн «мармулядової пожежі» та зробив його третім містом Галичини після Львова та Кракова». Ідея всім сподобалась, і 5 грудня 2015 року бронзовий Ігнацій Камінський вперше випив каву на перехресті.
