У Франківську є багато неофіційних районів, райончиків і дільниць. За кожною назвою криється своя локальна історія. Деякі зберігають імена вже понад сотню років – Майзлі, Гірка, Бельведер. Багато топонімів прив’язані до новітніх мікрорайонів, наприклад, БАМ, Каскад, Позитрон. Певні назви залишились у спадок від сіл, які поглинуло місто, – Пасічна, Княгинин, Софіївка.
Але є й такі квартали, назви яких забулись, – Леонівка, Ульбрихівка, Забаляхи. А про походження одного топоніма не пам’ятають навіть старожили, пише Репортер.
Біля вулиці Шухевичів заховалась невеличка вуличка Фотія Володимирського, колишня Товарна, відома однойменним озером. За Польщі вона називалась Ескарпова, оскільки наприкінці були земляні насипи – ескарпи, якими опоряджувався залізничний переїзд.
Після Другої світової вуличкою «заопікувалось» НКВС-МДБ. Більшість мешканців переселили, а у спорожнілі будинки в’їхали нові жильці. Тоді чекісти активно перевербовували полонених вояків УПА, аби потім використовувати їх у своїх операціях. Таких спецагентів налічувалось близько сорока. Їх усіх поселили на Ескарповій, що тоді вважалась далекою околицею.
До теми: Легенди Станиславова/Івано-Франківська. Нюанси транслітерації
Зберігся таємний рапорт керівництва Станіславського управління держбезпеки від 1951 року, де згадується той особливий район: «Тамтешні будинки розташовані настільки невдало, що не тільки всі агенти знали один одного і спілкувались між собою, але й місцеві жителі знали, що тут живуть колишні бандити, які співпрацюють з органами МДБ, у зв’язку з чим стали називати цю частину околиці «бандерівським поселенням».
