Для бійців 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» цьогорічний фестиваль Gorgan Race став не лише спортивною подією. Бригада вперше долучилася до нього як офіційний партнер, а її військові не лише допомагали організаторам, а й самі пройшли один із найскладніших маршрутів, пише Репортер.
За словами молодшого лейтенанта Михайла Андрусяка, який нині є офіцером групи психологічного супроводу та відновлення бригади, участь у фестивалі має особливе значення.
Ми – гірсько-штурмова бригада. За час повномасштабної війни ми трохи відійшли від наших лісів, бо переважно працюємо на полях і териконах сходу. Але не забуваємо, що наша стихія – гори, – говорить військовий.
Одним із завдань військових стало облаштування навісної переправи через річку Прут. За словами Андрусяка, її довжина становила близько 70 метрів, а складності додав високий протилежний берег. Переправою скористалися понад 100 учасників фестивалю.
Також військові облаштували один із контрольних пунктів маршруту. На своїх плечах винесли в гори воду, соки, апельсини, печиво й канапки з салом для учасників перегонів. Це була одна з найдальших точок маршруту, до якої дісталася лише третина учасників забігу.
Ми старалися докласти всіх зусиль для тих, хто відвідує нашу точку, щоб їм було приємно і ніхто про це не шкодував, – каже Андрусяк.
Крім того, в забігу взяла участь і команда «Едельвейсів». Вони вибрали пройти маршрут «Справжній» довжиною у 43 км. До складу групи увійшли троє військових – Іван Вівчарук, Олег Філін та Марина Олійник. Четвертим незареєстрованим учасником був сержант відділення комунікацій бригади Назар Назарук, який пройшов усю дистанцію з командою, бо його головним завданням було документувати увесь похід.
За його словами, учасники мали знайти контрольні точки за паперовою та цифровою картою. Часто вони були сховані серед каміння, дерев або в густих заростях.
Ми не ставили собі за мету конкурувати з професійними спортсменами. Для нас було принципово пройти маршрут гідно всією командою, – говорить Назарук.
На найвищій точці маршруту – горі Явірник, 1467 метрів – вони встановили прапор бригади та зачитали молитву гірського піхотинця у пам’ять про полеглих побратимів. Також згадали тих військових, які “горять” Карпатами, але зараз продовжують воювати на сході.
Саме Явірник став найважчим випробуванням для команди «едельвейсів». Їм треба було пройти понад 5 км гірським хребтом з суцільного каміння, яке вони перестрибували під палючим сонцем.
Нам дуже допомогли оператори наших дронів, які двічі прилітали на великому борті й скидали нам чотири пляшки води, – розповідає Назар Назарук. – Для них це теж було випробування, бо ще ніхто в ЗСУ не літав бортами з таким набором висоти. Адже треба було підняти борт з Яремче, з самої низини каньйону річки, і вилетіти на Явірник – 1467 метрів. Тобто набір висоти практично – 900 метрів!
Читайте також: В тарілку з чистими ногами. Артилерист із Косівщини готується до рекорду України
Останні 10-12 км команда вже бігла, щоб вкластися у контрольний час. В результаті військові пройшли шість контрольних пунктів та успішно фінішували у заліку.
Михайло Андрусяк додає, що для них такі повернення в Карпати мають особливу цінність.
Вдома відновлюватися завжди легше. Рідні Карпати лікують краще, ніж будь-який санаторій, – впевнений Михайло. – Для нас, гірської бригади, повернення у свою стихію дуже важливе.
Авторка: Світлана Лелик
