Івано-Франківськ росте – і це не просто гасло міського голови. Ще недавно він був у топі міст України, які найшвидше розбудовуються. Тенденція продовжується і з «компактного й затишного» Франківськ уже починає ставати перевантаженим людьми і транспортом містом з високими цінами.
Крім того, нові забудови не відповідають ні нормам комфортного житла, ні правилам безпеки, пише Репортер.
Земля закінчується
Згідно з сайтом ЛУН, зараз в Івано-Франківській області можна придбати житло у 192 проєктах нерухомості від різних забудовників, більшість – в обласному центрі. Переважно ціни – від мільйона гривень і вище, з одним-двома винятками. Житлові комплекси на макетах часто – це більш-менш схожі одна на одну багатоповерхівки й кілька таунхаузів. Скоріш за все, більшість власників нової квартири матимуть маленьку житлову площу та краєвид на вікна сусідів із вікна.
Як розповідає урбаністка, співзасновниця студії MetaLab Анна Пашинська, зараз у Франківську забудовники не керуються майбутнім комфортом мешканців.
Ті ж відстані між будинками – це в першу чергу питання безпеки, бо ми живемо у війну. Коли всі спускались у бомбосховище, – і шпортатись, і падали, – відчули, як погано організований цей простір, – каже Анна Пашинська. – Так само під час коронавірусу ми відчули, наскільки наші квартири маленькі, з малим доступом до повітря. Середовище у нас формується не з точки зору якості, а кількості квадратних метрів, які хочеться забудувати. Також порушуються квадратні норми землі, дистанція – все дуже хаотично.
Зараз земельних ділянок, на яких можна будувати, Франківськ має все менше.
Тож як заповнити те, що залишається, треба обдумувати ще більш ретельно.
Ми з MetaLab робимо проєкт «Ко-Хати» і мені стало зрозуміло, що у Франківську вже дуже мало землі, – говорить Анна Пашинська. – Це реальний обмежений ресурс, який скінченний. Зараз переважно та земля, яка залишилася, уже за містом. Якщо ми ще не досягли стелі, то вона вже дуже близько. Шкода, бо багато територій уже спаплюжені. Вони брудні, дороги недороблені, фасади через 5 років уже будуть погані. Це середовище, яким важко насолоджуватися.
За словами Анни Пашинської, в європейських містах, наприклад у Відні, дуже рідко будують нові будинки. Найчастіше – переплановують уже наявне. Якщо ж таки зводять новий квартал – це дуже довгий процес і залучає одразу організацію транспортної системи, житлової інфраструктури.
Зараз у таких містах, як Київ і Львів, уже почали трохи краще займатися стратегією міста. Принаймні, намагаються, щоб нові будинки були гарними та зручнішими, – каже урбаністка. – Бо наші новобудови – це ті ж хрущовки. Планування толком не змінилося, всередині мало місця. Зараз уже з’являється запит на краще планування, якість оздоблення. Це не обов’язково має бути дорого, просто треба все продумати наперед.
Франківськ без укриттів
Безпека мешканців – окреме питання. З 1 листопада 2023 року запрацювали нові норми до будівництва в Україні. Згідно з ними, усі нові громадські та житлові споруди в Україні мають будуватися з укриттями. Те саме стосується і споруд охорони здоров’я та освіти.
Згідно з новими ДБН, громадські будівлі та житлові будинки мають зводити разом з укриттями. Також їх треба проєктувати з урахуванням доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
До того ж, згідно з нормами, укриття не обов’язково має бути підземним. Можливі й так звані споруди подвійного призначення, збудовані поруч. У такому разі до них рекомендують влаштовувати по периметру та зверху додаткове покриття ґрунтом або іншим сипучим матеріалом, шаром не менше 0,8 м і влаштувати зверху тверде покриття або захисний екран.
Читайте: Війна, пандемія, онлайн-уроки. Чи стала гіршою освіта у школах Прикарпаття
Розміщення вікон не дозволяється, хіба якщо вони будуть добре зачинені під час повітряної тривоги. Зате є окремі вимоги до вентиляції у приміщеннях. Особлива тема – інклюзивність, адже всі такі приміщення мають бути обладнані пандусами, а, якщо це неможливо, – підйомними механізмами. Також мають бути облаштовані системи візуальної та тактильної навігації, контрастне маркування на сходах і порогах.
Всередині не допускається оздоблення підвісними стелями, фальшпідлогами, скляними елементами та керамічною плиткою.
Згідно з новими будівельними нормами, такі вимоги поширюються на будівництво нових споруд, а також на капітальний ремонт і реконструкцію уже наявних.
Як каже очільник франківського департаменту містобудування та архітектури Орест Кошик, місто надає містобудівні умови та обмеження, які формують на основі державних будівельних норм. Вони є вихідними даними для проєктування. Тоді вже забудовник розробляє проєкт, робить державну експертизу. Якщо все, згідно з нормами, то отримують дозвіл на початок будівельних робіт.
Все ж, за словами Ореста Кошика, ті проєкти, які затвердили ще до прийняття нових ДБН, не зобов’язані їх дотримуватись. Тож ті новобудови, які зводять уже не перший рік, не обов’язково будуть безпечними для мешканців з точки зору наявності сховищ.
Легше планувати одразу
Як каже Анна Пашинська, хоч за ситуацію, яка склалася, можна звинувачувати забудовників і міську владу, частково провина й на самих мешканцях. Адже ринок розвивається, бо є попит на таке житло. А тим часом франківці спостерігають, як їхнє місто стає уже не таке зручне, як колись.
Те, що Франківськ компактний і комфортний, – величезний плюс, але зараз це втрачається, – говорить співзасновниця MetaLab. – Якщо ти живеш, умовно, за другим кільцем центру, ти не можеш йти пішки, транспортом теж незручно. Це починає нагадувати всі мінуси Києва і чому власне люди переїжджають сюди. Також житло стало дорогим, бо ринок не регульований. Ціни вже майже столичні – то в чому в нас тепер перевага? З цим боротися складно, але є суттєва загроза втратити основні переваги міста.
Крім того, все більш актуальною є інклюзивність, до якої Франківську далеко. У MetaLab навіть є проєкт – розробити рішення, як адаптувати простір в українських містах, щоб зробити його більш доступним. Але ще легше – будувати одразу добре, ніж потім переробляти.
Мають бути жорсткі покарання, бо насправді в оновлених ДБН є всі вимоги щодо інклюзивності, – каже Анна Пашинська. – Це не так дорого, якщо про це подумати наперед, спланувати пандус, підняття до під’їзду, покласти бруківку під кутом. А от уже виправляти ці помилки справді недешево – треба підйомник, коли вже немає місця на пандус.
Якщо ж забудовник не передбачив укриття, його облаштування лягає на плечі міста. Тоді зведення фактично оплатять з податків самі мешканці – поки забудовник збагачується, зводячи новий квартал не за нормами.
Читайте: «Вперше побачив гори». Як у Франківську поранених військових лікують духовно і фізично
У всякому разі, якщо найближчим часом нічого не зміниться, Івано-Франківськ ризикує втратити своє обличчя.
На жаль, я сумніваюся, що ще реально зробити місто гарним. Є речі в центрі, які вже не виправиш. І по місту з’явилося немало забудови низької якості – її вже не знесеш, – каже Анна Пашинська. – Залишається лише дуже радикально почати працювати з тим, що можна покращити. Треба грамотно планувати, організовувати так звані «суб-центри», щоб життя вирувало не лише в центрі міста. А ще – шукати, як можна ущільнюватись, тільки не зносити австрійські вілли – є інші способи. Грамотна стратегія міста дуже на часі.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.