З початку повномасштабного вторгнення у Калуську громаду релокувалося майже 30 підприємств. Калуш сам по собі є індустріальним, тож великий бізнес знайшов тут можливості, яких немає в Івано-Франківську.
Зараз, за словами міського голови Андрія Найди, немало підприємств готові залишатися надовго і будують великі заводи. Це принесе додаткові фінанси у бюджет громади й робочі місця для калушан, пише Репортер.
Калуш підійшов найбільше
Підприємство «Олвуд» працювало на Харківщині з 2008 року. Основні виробничі потужності розташовувалися у місті Дергачі, за 20 км від російського кордону. Дергачі одними з перших відчули на собі вторгнення окупантів. Дісталося й «Олвуду».
Підприємство у Дергачах зруйноване на 70-80%, – розповідає директор і співзасновник компанії Дмитро Штеренберг. – З 12 приміщень, які у нас там були, залишилось тільки три, решта зруйновані. На жаль, приліт був саме у виробниче приміщення, тож ми втратили десь 80% обладнання.
З середини 2022 року підприємство релокувалося в Калуш. Тут за рекордний термін побудували велике приміщення на 10 тис кв. м і вже з березня 2023 почали працювати.
Ми виробляємо внутрішні міжкімнатні двері під торговою маркою «Фабрика дверей «Папа Карло», – розповідає Дмитро Штеренберг. – У нас були специфічні умови до приміщень, я три місяці займався питанням переїзду. На заході України було сім місць, де ми бачили своє виробництво. Крім Калуша, розглядали Хмельницький, Львів, Луцьк, Тернопіль і Вінницю. Але у Калуші приміщення нам підійшло найбільше. І нам сподобалося, як нас одразу прийняла місцева влада.
З собою вдалося перевезти небагато обладнання – 90% з того, що є зараз, купили вже після вторгнення. Працівників переїхало теж небагато: 50% на підприємстві – місцеві, 50% – ті, хто переїхав з Харківщини. Всього зараз є 106 працівників. До війни було 400 – на трьох підприємствах.
До довоєнних обсягів повернутися теж поки що не вдалося: тоді виробляли від 8 до 10 тисяч одиниць на місяць. Зараз у планах вийти на половину того обсягу – 5 тисяч.
Зокрема, через те, що є проблема з кадрами. Частково – через мобілізацію. На сьогодні є десь 50 відкритих вакансій.
У нас лише офіційна робота. Багато людей, які це чують, відмовляються, – каже директор компанії. – Я оформив бронь для 50% персоналу – основних спеціалістів, бо наше підприємство має статус критично важливого. До того ж, не всім підходить, бо у нас темп роботи дуже високий. Хоч середній рівень зарплати на руки – 25-27 тис грн – і це вже після податків.
Половина продукції йде на експорт, половину реалізують в Україні. В основному експортують у країни Північної Америки.
Чи залишатимуться у Калуші після війни, чи повернуться на Харківщину, в «Олвуд» поки не знають – усе залежатиме від обставин.
Для бізнесу – індустріальний парк
З близько 30 підприємств, які релокувалися за два роки у Калуську громаду, деякі уже повернулися додому, але залишили свої філії. За словами голови громади Андрія Найди, переміщені бізнеси заплатили минулого року до бюджету 8 млн грн, плюс 1,5 млн грн – за оренду землі.
У 2022 році до місцевого бюджету від релокованих підприємств надійшло 300 тис грн. Але ми тоді не робили на цьому акцент, бо більша частина грошей йшла в їхні громади, які постраждали від бойових дій, – каже Андрій Найда. – У 2023 ми почали працювати з ними більш плідно. Цього року, сподіваюся, отримаємо вдвічі більше, бо багато релокованих працівників перереєстровуються у нашій громаді.
Зараз Калуська громада налічує 11 старостинських округів з 16 селами і центр у місті Калуш. Населення – близько 90 тисяч мешканців.
Читайте: Калуський геріатричний пансіонат шукає спонсорів, щоб розширитися
Калуш традиційно славиться промисловим виробництвом: тут є підприємства з виробництва хімічної продукції, текстильного виробництва, виготовлення виробів з деревини, паперу та інші. За статистикою, в одному Калуші виробляється близько чверті всієї продукції Прикарпаття.
Також, є земельні ділянки для побудови нових бізнесів.
Деякі релоковані підприємства вже почали будувати серйозні промислові потужності. І ми розглядаємо багато заявок від тих, хто теж хоче переїжджати, – каже Андрій Найда. – Але, щоб втримати релоковане підприємство, земельної ділянки мало. У нас створений промисловий кластер і спеціальна група, яка працює суто по релокації. Ми спілкуємось з підприємствами, близькими до зони бойових дій. Найбільше – з Харківщиною, саме звідти 80% нашого релокованого бізнесу.
Калуська громада є членом Асоціації міст України. Виконавчий директор її регіонального відділення Юрій Стефанчук каже: Калуська громада є привабливою для переміщеного бізнесу.
Тут є близько 200 тисяч людей працездатного населення у радіусі 35 км. Тож релокований бізнес розглядає громаду як привабливу, – каже Юрій Стефанчук. – Також громада добре працює з міжнародними донорами. Бо саме з ними тепер варто комунікувати у плані інфраструктури, адже у державного та місцевого бюджету зараз інші пріоритети.
Нині у громаді працюють над створенням індустріального парку на 20 га.
Тут, згідно із законом, підприємцям зможуть запропонувати пільги, наприклад, на оренду землі.
Там працюватимуть так звані «екоіндустріальні підпримєства»: ті, що не шкодять довкіллю, – говорить голова Калуської громади. – Попередньо планував заходити завод з вироблення будівельного скла. Є ініціативи від заводу з будівництва газоблоків. Але ці підприємства обиратиме вже управляюча компанія, яку визначать за результатами конкурсу. Вона може бути приватна, а може – комунальна.
За словами Андрія Найди, документи у міністерство економіки уже подали, тож десь за місяць очікують на погодження.
Авторка: Ольга Романська
