Поки невідомо, чи будуть з 1 вересня учні навчатися в очній формі чи онлайн. Освітяни та батьки ще дискутують, який варіант кращий. А перед закладами освіти стоїть завдання обладнати укриття, куди діти та працівники зможуть ховатися під час повітряної тривоги.
Без належних умов у сховищах уроки офлайн проводити точно не зможуть, пише Репортер.
Сховища – з водою й ліжками
Вимоги щодо захисних споруд цивільного захисту регулює наказ МВС України № 579. Крім того, цього року ДСНС України розробила окремі рекомендації щодо укриттів у закладах освіти.
Згідно з документом, саме керівники навчальних закладів повинні привести у готовність об’єкти захисту в час воєнного стану. До них належать:
- підвальні, цокольні і перші поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення;
- споруди підземного простору (котлованного типу та інші підземні споруди чи приміщення);
- підземні гірські виробки, печери та інші підземні порожнини різного призначення;
- інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення.
У рекомендаціях йдеться, що в українському законодавстві не визначені вимоги до найпростіших укриттів. Разом з тим, важливо, щоб несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, покриття) цих будівель чи приміщень були виготовлені з залізобетону, цегли або інших кам’яних матеріалів. Також можна використовувати будівлі чи приміщення з інших матеріалів, якщо вони заглиблені в землю.
При обстеженні укриттів повинні враховувати дію повітряної ударної хвилі при застосуванні зброї масового ураження. Також – можливі ураження стрілецькою зброєю, уламками гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб, а ще – іонізуюче випромінювання у разі радіоактивного забруднення.
Важливо, щоб укриття та сховища розміщувалися безпосередньо в закладі освіти або не більше як за 100 м від нього. Також, щоб поруч не було великих резервуарів з легкозаймистими, горючими й вибуховими речовинами, а через саме приміщення не проходили водопровідні чи інші мережі та інженерні комунікації.
Укриття мають бути забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності каналізації, мають бути баки для нечистот.
Також зі сховища має бути не менше, ніж два евакуаційні виходи. У приміщеннях має бути обладнана вентиляція, а ще до них мусить бути вільний доступ для людей з інвалідністю.
Не до свята. Як на Прикарпатті випускники готуються прощатися зі школою у воєнний час
Обладнання найпростіших укриттів повинне забезпечувати можливість безперервного перебування впродовж не менше 48 годин. Тож найпростіші укриття мають бути обладнані місцями для сидіння й лежання: лавками, нарами, стільцями, ліжками. Можуть бути і спортивні мати, каремати.
Мусять бути ємності з питною (2 л на добу на одну людину) та технічною водою – якщо немає централізованого водопостачання. А ще – резервне штучне освітлення: електричні ліхтарі, гасові лампи, свічки. Та засоби зв’язку: телефон, радіоприймач, інтернет.
Перевірки тривають
Перевірками укриттів у закладах освіти займаються створені комісії, які складаються з працівників ДСНС та Держпродспоживслужби. Перші відповідають за безпекові вимоги, другі – за санітарні норми.
Як інформують у пресслужбі обласної ДСНС, на Прикарпатті необхідно обстежити 1208 закладів освіти. Зараз перевірки тривають. Якщо в укриттях є недоліки, на них вказують керівникам закладів і дається час їх усунути. Після цього огляди проведуть повторно.
За словами начальника управління держнагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби в області Віталія Фіглевського, наразі працівники служби перевірили 976 закладів освіти. У 834 з них написали акти санітарно-епідемічного обстеження. Зараз лише 95 закладів – це 11% – готові прийняти учнів з 1 вересня.
З них 45 – це заклади дошкільної освіти, 45 – заклади загальної середньої освіти і 5 – заклади вищої освіти. У всіх інших випадках надали приписи щодо усунення недоліків.
Необхідно так організувати навчання, щоб враховувати, на скільки людей розраховане укриття, – пояснює Віталій Фіглевський. – Тому необхідно складати розклад так, щоб кожен з учасників освітнього процесу міг сховатися в укриття у разі повітряної тривоги. Це стосується і технічного персоналу, і учнів, і вчителів чи викладачів – кожного, хто в цей момент перебуває в закладі освіти.
Крім води, в укритті має бути їжа, якою діти могли б перекусити в разі потреби, наприклад, контейнери з галетним печивом.
«Тут наш дім». Француз Клеман Колетто продовжує жити у Франківську під час війни
Вода може бути у питному фонтанчику, кулерах, інших ємкостях для зберігання, – каже начальник управління. – В укритті мають бути вбиральні або біотуалети. Приміщення повинні бути прибрані, чисті. Всередині – відповідна температура: не менше 10 градусів взимку. І вологість повітря – не вище 70%.
За словами Віталія Фіглевського, у попередні роки робота над укриттями не велася, бо не було потреби. Зараз керівники закладів освіти повинні виправити зауваження, які винесла комісія.
Тоді у серпні проведуть додаткові перевірки, де визначать, чи готовий заклад освіти приймати учнів. Все ж, остаточне рішення, в якій формі навчатися, буде за органами місцевого самоврядування, адміністраціями шкіл і батьками школярів.
Хтось онлайн, хтось офлайн
Як повідомила в телеефірі директорка міського департаменту освіти і науки Вікторія Дротянко, огляд укриттів у школах, садочках та інших закладах розпочали у Франківську ще до початку повномасштабної війни.
Тож ми вже мали повну картину, де і що відбувається, і це нам дозволило під час війни швидко відновити роботу, – розповідає Вікторія Дротянко. – Після рішення уряду ми юридично створили комісію – з представниками ДСНС, освіти, медицини тощо. І вона протягом півтора тижня оглянула кожен заклад освіти. Якщо говорити про школи – є 32 заклади, де немає жодних зауважень, вони можуть хоч вже приймати дітей.
У шести закладах є невеликі зауваження, наприклад, облаштувати другий вихід з підвалу, закрити вікна блоками чи мішками з піском, донести стільці, воду.
Все ж, зараз, за словами Вікторії Дротянко, проводять опитування батьків та педагогів і визначають формат навчання. Усередині серпня уже приймуть остаточне рішення.
Зараз розглядається варіант зробити школи, які будуть працювати виключно онлайн, – пояснює директорка департаменту освіти. – Або ж 1-3 класи будуть фізично йти до школи, а старші – вчитися онлайн. Скоріш за все, таки будуть школи з онлайн-навчанням, де відвідуватимуть уроки учні, які виявили бажання навчатися дистанційно. Юридично вони будуть належати до своєї школи, але викладачі будуть інші, а предмети ті самі.
Без херсонських кавунів. Що буде з цінами на овочі й фрукти на ринках у Франківську
Все ж, крім вимог до укриттів і бажання батьків, є й інші проблеми, які варто врахувати при організації очного навчання. Зокрема – проживання у школах внутрішньо переміщених осіб, яких наразі немає, куди переселити. Наприклад, за словами Дмитра Скиданчука, директора ліцею № 20, зараз невідомо, яким буде навчання, адже в закладі освіти мешкають переселенці.
З нашим укриттям все добре, обласний департамент освіти нам виділив гроші, там зроблять систему вентиляції, очищення повітря, – каже Дмитро Скиданчук. – Воно уміщує не всіх дітей, але, якщо б ми відновлювали навчання, то робили би змішане, по тижню: тиждень початкова школа, тиждень – старша. Та поки нічого не ясно.
Авторка: Ольга Романська
